Record Details

Житомирщина як перспективний край з виробництва меду

Institutional Repository of Zhytomyr National Agroecological Universit

View Archive Info
 
 
Field Value
 
Title Житомирщина як перспективний край з виробництва меду
 
Creator Вербельчук, Т. В.
П’ясківський, В. М.
Вербельчук, С. П.
Verbelchuk, T.
Piaskivskiy, V.
Verbelchuk, S.
Пясковский, В. М.
 
Subject Полісся
бджільництво
виробництво меду
ліс
нектаропродуктивність
флора
запаси меду
Полесья
пчеловодство
производство меда
лес
нектаропродуктивность
запасы меда
Polissya
apiculture
production of honey
forest
nectar productivity
flora
stocks of honey
 
Description Історія бджільництва зони Полісся губиться у глибині століть. На території Київської Русі історія бджільництва відслідковується з X століття н.е. У староруських літописах містяться численні згадки про розвиток бортництва, вотчинних і монастирських бортних угідь, розвинуту торгівлю медом і воском. Нинішні північні райони Житомирської області називалися тоді Древлянським князівством. Скрізь були непрохідні ліси, де в дуплах дерев поселялися бджоли, проте їх було так багато, що деяким роям доводилося селитися у тріщинах скель на берегах річок. Цих бджіл місцеві жителі називали скалі, а диких лісових і елєпотні. За легендою, меду бджоли збирали так багато, що у погожі літні дні він танув і витікав у річку, від чого вода в ній ставала м’якою, солодкою, з бурштиновим відтінком. Величезні масиви лісів у деяких районах Південно-Західної Русі, особливо Поліської зони, широкі річкові заплави у Житомирському та Київському Поліссі створювали сприятливі умови для розвитку бортьового бджільництва.
История пчеловодства зоны Полесья теряется в глубине веков. На территории Киевской Руси история пчеловодства отслеживается с X века н.э. В древнерусских летописях содержатся многочисленные упоминания о развитии бортничества, вотчинных и монастырских бортевых угодий, развитой торговле медом и воском. Нынешние северные районы Житомирской области назывались тогда древлянским княжеством. Везде были непроходимые леса, где в дуплах деревьев селились пчелы, однако их было так много, что некоторым роям приходилось селиться в трещинах скал по берегам рек. Этих пчел местные жители называли скале, а жизнь лесных и елепотни. По легенде, меда пчелы собирали так много, что в погожие летние дни он таял и вытекал в реку, от чего вода в ней становилась мягкой, сладкой, с янтарным оттенком. Огромные массивы лесов в некоторых районах Юго-Западной Руси, особенно Полесской зоны, широкие речные поймы в Житомирском и Киевском Полесье создавали благоприятные условия для развития бортевого пчеловодства.
The history of beekeeping in the Polissya zone is lost in the depths of the centuries. On the territory of Kievan Rus, the history of beekeeping is traced from the 10th century AD. In the ancient Russian chronicles there are numerous references to the development of cosmonic, patrimonial and monastic board lands, developed trade in honey and wax. The current northern areas of the Zhytomyr region were then called the Drevlyan principality. There were impassable forests everywhere, where bees settled in the hollows of trees, but there were so many of them that some swarms had to settle in crevices of rocks along river banks. The locals called these bees rock, and the life of the forest and forest. According to the legend, the bees collected so much honey that on beautiful summer days it melted and flowed into the river, from which the water in it became soft, sweet, with an amber shade. Vast tracts of forests in some regions of South-Western Rus, especially the Polissya zone, and wide river floodplains in Zhytomyr and Kiev Polissya created favorable conditions for the development of on-board beekeeping.
 
Date 2018-12-19T09:53:22Z
2018-12-19T09:53:22Z
2018
 
Type Article
 
Identifier Вербельчук Т. Житомирщина як перспективний край з виробництва меду / Т. Вербельчук, В. П’ясківський, С. Вербельчук // Український пасічник. ‒ 2018. ‒ № 8. ‒ С. 10‒13.
0869-2378
http://ir.znau.edu.ua/handle/123456789/9437
 
Language uk
 
Publisher Український пасічник