Інклюзивна освіта осіб з особливими освітніми потребами у європейському досвіді
Електронна бібліотека НАПН України
View Archive InfoField | Value | |
Relation |
https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/744001/
https://spp.org.ua/index.php/journal/article/view/259 10.33189/epsn.v2i25.259 |
|
Title |
Інклюзивна освіта осіб з особливими освітніми потребами у європейському досвіді
Nclusive education of personswith special educational needs in the European experience |
|
Creator |
Кульбіда, С.В.
|
|
Subject |
376.3 Виховання та освіта осіб із вадами зору, слуху, мови та нервовими захворюваннями.
|
|
Description |
Європейська система освіти спрямовується на виховання нового покоління людей, що усвідомлюють загальнолюдські цінності і живуть за гуманістичними законами. Освітня інклюзія глухих здобувачів освіти визначається важливістю використання жестової мови як фундаментального положення у формуванні самоідентичності, культурних, мовних цінностей є ключовою позицією мовної політики. Європейський парламент дав позитивний сигнал через резолюції про мінімальні стандарти у наданні освіти ЖМ. Натомість мовна практика закладів освіти не відходить від позицій медичної моделі. Огляд систем інклюзивної освіти глухих окремих країн Євросоюзу надає розуміння тенденцій впровадження ключових позицій жестової двомовності, ролі спеціальних закладів освіти, участі глухих і неглухих фахівців у цьому процесі. Сучасні тенденції (невиправданого закриття спеціальних шкіл, відсутність кваліфікованого персоналу для навчання глухих з достатнім рівнем ЖМ, несприйняття ЖМ у звичайних школах та ін.) характеризує реальний клімат освітніх систем, має важливе інформаційне значення для розуміння досліджуваного питання з визначенням поточних перспектив в українському контексті. Мета: проаналізувати основні тенденції інклюзивної освіти глухих у педагогічній практиці країн Євросоюзу. Методи: теоретичний підхід через феномен інтересу на основі даних (Strauss & Corbin, 1990), аналіз, порівняння, узагальнення, висновування. Висновки. Спостерігаються чіткі тенденції у країнах проводити реформи щодо змін систем освіти для осіб з особливими освітніми потребами, що є невід’ємною частиною мотиваційного розуміння: громадянського (розвитку сучасного полікультурного, інформаційного суспільства і забезпечення культурних, мовних прав і свобод); економічного («тримати ніс за вітром», «не залишатися осторонь технологічного процесу»); гуманістичного (сучасного розвитку здобувачів в отриманні якісної освіти); політичного (задоволення вимог порядку денного певних кіл електорату, що представляють інтереси спільнот меншин); інклюзивного (створення оптимальних моделей інклюзивної освіти, які б відповідали і тенденціям розвитку суспільства, і європейським стандартам, і відповідністю освіти поточній демографічній ситуації). При єдиній філософській, концептуальній базі-ініціативі Європарламенту на прикладі окремих країн можемо спостерігати показові приклади реалізації інклюзивної концепції у дещо різних системах освіти, зі скасуванням (частковим збереженням спеціальних закладів освіти) різних практик одномовного (найбільшою мірою), тотальної комунікації (частково), жестового двомовного підходів (найменшою мірою). Кожна країна розробляє власну мовну політику, шляхи її реалізації у системі освіти, які відповідають очікуванням місцевих громад, в тому числі громадам Глухих. І хоч розуміння мовних характеристик «глухоти», в основному, скеровані за медичною, а не соціокультурною моделлю, що підкріплюється розміщенням у звичайній школі, регулярному навчанні за використання слухо-усного спілкування, втім тенденція використання ЖМ стала доступною ГД у звичайних закладах через систему спільного зарахування (дві мови – дві культури), як розміщення, участі і спільній діяльності, досягненнях глухих і неглухих учнів. The European education system aims to educate a new generation of people who are aware of universal values and live according to humanistic laws. Educational inclusion of deaf learners is determined by the importance of using sign language as a fundamental position in the formation of self-identity, cultural and language values is a key position of language policy. The European Parliament gave a positive signal through resolutions on minimum standards in the provision of sign language education. Instead, the language practice of educational institutions does not deviate from the positions of the medical model. A review of the systems of inclusive education of the deaf in individual countries of the European Union provides an understanding of the trends in the implementation of key positions of sign bilingualism, the role of special educational institutions, and the participation of deaf and non-deaf specialists in this process. The modern landscape of deaf education shapes the current dynamics of educational institutions (regular, and special). Similar trends (unjustified closure of special schools, lack of qualified staff for teaching the deaf with a sufficient level of language learning, non-acceptance of learning language in regular schools, etc.) characterize the real climate of educational systems, have important informational value for understanding the researched issue and determining current perspectives in the Ukrainian context. Purpose: to analyze the main trends of inclusive education for the deaf in the pedagogical practice of European Union countries. Methods: a theoretical approach through the phenomenon of interest based on data (Strauss & Corbin, 1990), analysis, comparison, generalization, and conclusion. Conclusions. There are clear trends in countries to carry out reforms regarding changes in education systems for persons with special educational needs, which is an integral part of motivational understanding: civil (development of a modern multicultural, information society and ensuring cultural, linguistic rights and freedoms); economic ("to know which way the wind is blowing", "do not stay aloof from the technological process"); humanistic (modern development of students in obtaining quality education); political (satisfying the demands of the agenda of certain circles of the electorate representing the interests of minority communities); inclusive (creation of optimal models of inclusive education that would correspond to trends in the development of society and European standards, and the relevance of education to the current demographic situation). With a single philosophical, conceptual base initiative of the European Parliament, on the example of individual countries, we can observe demonstrative examples of the implementation of the inclusive concept in slightly different education systems, with the cancellation (partial preservation of special educational institutions) of various practices of monolingual (to the greatest extent), total communication (partially), sign language bilingual approaches (to the least extent). Each country develops its language policy, and ways of implementing it in the education system, which meets the expectations of local communities, including Deaf communities. Although the understanding of the linguistic characteristics of "deafness" is mainly guided by a medical, not a socio-cultural model, which is supported by placement in a regular school, regular training for the use of auditory-oral communication, the tendency to use sign language has become available in regular institutions through a system of joint enrollment (two languages - two cultures), as accommodation, participation, and joint activities, achievements of deaf and non-deaf students. |
|
Publisher |
Інститут спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України
|
|
Date |
2024
|
|
Type |
Article
PeerReviewed |
|
Format |
text
|
|
Language |
uk
|
|
Identifier |
https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/744001/1/2%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2C%202024%2B%2B.pdf
- Кульбіда, С.В. (orcid.org/0000-0002-0194-3495 <http://orcid.org/0000-0002-0194-3495>) (2024) Nclusive education of personswith special educational needs in the European experience Education of Persons with Special Needs: Ways of Development (25). pp. 108-123. ISSN 2313-4011 10.33189/epsn.v2i25.259 |
|