Особливості професійного вигорання персоналу реабілітаційних центрів для поранених військових
Електронна бібліотека НАПН України
View Archive Info| Field | Value | |
| Relation |
https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/742397/
http://orgpsy-journal.in.ua/index.php/opep/article/view/441 10.31108/2.2024.2.32.5 |
|
| Title |
Особливості професійного вигорання персоналу реабілітаційних центрів для поранених військових
Features of professional burnout of the staff of rehabilitation centers for wounded soldiers |
|
| Creator |
Карамушка, Т.В.
Карамушка, Л.М. Вісіч, О.Ю. |
|
| Subject |
1 Philosophy. Psychology
304 Social questions. Social practice. Cultural practice. Way of life (Lebensweise) 316 Соціологія 355/359 Military affairs. Art of war. Military science. Defence. Armed forces |
|
| Description |
Вступ. В умовах війни працівники реабілітаційних центрів (лікарі, медсестри, реабілітологи, психологи та інші фахівці охорони здоров'я) стикаються з різноманітними емоційними викликами у своїй роботі. Вони часто зіштовхуються зі складними ситуаціями (у тому числі з втратою пацієнта), співпереживають пацієнтам та їхнім родинам. Ці емоційні навантаження можуть призвести до професійного вигорання, що так само може серйозно знизити ефективність надання медичних послуг, а також негативно позначитися на психічному здоров’ї персоналу. Мета дослідження: дослідити рівень професійного вигорання персоналу реабілітаційних центрів для поранених військових та визначити вплив характеристик взаємодії персоналу з організацією (залученість у роботу та прихильність організації) на його вияви. Методи дослідження: Для проведення дослідження було використано такі діагностичні методи: опитувальники «Синдром «вигорання» в професіях системи «людина-людина» К. Маслач та С. Джексона, «Утрехтська шкала залученності в роботу» В. Шауфелі, А. Беккера, «Опитувальник відданості організації» Дж. Груб, Р. Дунхема, М. Кастаньєди, авторська анкета-«паспортичка». Результати дослідження. У результаті емпіричного дослідження встановлено, що дві третини персоналу реабілітаційних центрів для поранених військових мають високий та середній рівень професійного вигорання всіх його складових. Провідне місце (за рівнем вираженості) серед різних складових вигорання посідає редукція професійних досягнень, далі слідує емоційне виснаження і найменш вираженою є деперсоналізація. На основі дисперсійного аналізу виявлено, що організаційно-психологічні чинники, які відображають взаємодію персоналу та організації (залученість персоналу у роботу, його прихильність до організації) є суттєвими детермінантами зниження професійного та емоційного вигорання персоналу реабілітаційних центрів для поранених військових. Висновки. Отримані результати свідчать про необхідність впровадження в реабілітаційних центрах для поранених військових спеціальних програм для профілактики та подолання професійного вигорання, однією зі складових яких має бути реалізація заходів залученості у роботу та формування прихильності до організації. Introduction. In wartime, rehabilitation center staff (doctors, nurses, rehabilitators, psychologists, and other healthcare professionals) face a variety of emotional challenges in their work, which include deaths of patients and emotional support for patients and their families. These emotional burdens can lead to staff's professional burnout, which in turn can seriously reduce the effectiveness of provided medical services, as well as negatively affect staff's mental health. Aim: to measure the levels of professional burnout of the staff of rehabilitation centers for wounded soldiers and to determine the effects of the staff-organization interaction characteristics (work involvement and commitment to the organization) on staff’s burnout. Methods: Maslach-Jackson Burnout Syndrome in Professions of the Human-Human System, V. Schaufeli-A. Becker Utrecht Work Engagement Scale, Loyalty to the Organization Questionnaire by J. Grub, R. Dunham, and M. Castañeda, and the author's questionnaire-passport. Results. Two-thirds of the staff of rehabilitation centers for wounded soldiers had high and average levels of professional burnout of all its components. The rehabilitation centers staff's reduction of professional achievements was the most developed component of burnout, which was followed by emotional exhaustion, and depersonalization being the least developed component of burnout. Variance analysis found that staff-organization interaction factors (work involvement and commitment to the organization) can significantly decrease rehab center staff's professional and emotional burnout. Conclusions. The obtained results suggest the need for staff's burnout prevention and overcoming programs to implement in rehabilitation centers for wounded soldiers. Those programs could, in particular, focus on promoting staff's involvement in work and developing commitment to the organization. |
|
| Publisher |
Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Українська Асоціація організаційних психологів та психологів праці
|
|
| Date |
2024
|
|
| Type |
Article
PeerReviewed |
|
| Format |
text
|
|
| Language |
uk
|
|
| Identifier |
https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/742397/1/document-11.pdf
- Карамушка, Т.В. (orcid.org/0000-0003-4813-8327 <http://orcid.org/0000-0003-4813-8327>), Карамушка, Л.М. (orcid.org/0000-0003-0622-3419 <http://orcid.org/0000-0003-0622-3419>) and Вісіч, О.Ю. (orcid.org/0009-0003-3180-8301 <http://orcid.org/0009-0003-3180-8301>) (2024) Features of professional burnout of the staff of rehabilitation centers for wounded soldiers Організаційна психологія. Економічна психологія, 2 (32). pp. 59-69. ISSN 2411-3190 10.31108/2.2024.2.32.5 |
|