Record Details

Особливості інтрасуб’єктної комунікативної діяльності з уявним партнером у дошкільників із затримкою психічного розвитку

Електронна бібліотека НАПН України

View Archive Info
 
 
Field Value
 
Relation http://lib.iitta.gov.ua/738307/
https://ojs.csnukr.in.ua/index.php/Exceptional_child/article/view/138
10.33189/ectu.v110i2.138
 
Title Особливості інтрасуб’єктної комунікативної діяльності з уявним партнером у дошкільників із затримкою психічного розвитку
The peculiarities of intra-subjective communicative activities with an imaginary companion in preschool children with developmental delay
 
Creator Омельченко, Ірина Миколаївна
Кобильченко, В.В.
 
Subject 376.3 Виховання та освіта осіб із вадами зору, слуху, мови та нервовими захворюваннями.
 
Description Метою дослідження є з’ясування особливостей інтрасуб’єктної комунікативної діяльності з Іншим (зокрема з уявним партнером) у дошкільників із затримкою психічного розвитку. Методологія та методи. Обґрунтовано, що методологічним положенням є тлумачення феномену уявного партнера в дошкільників із затримкою психічного розвитку як маркера компетентності / некомпетентності в сфері інтрасуб’єктної комунікативної діяльності. Застосовано формально-логічний аналіз різних аспектів досліджуваної проблеми, логіко-дедуктивний метод, аксіоматичний метод, сходження від абстрактного до конкретного. Емпіричні: експеримент (констатувальний) із використанням методики: інтерв’ю з дитиною про уявного партнера (Taylor, Cartwright, S. Carlson, 1993). Математично-статистичні: обробка даних здійснювалася за допомогою непараметричних критеріїв φ*-критерію кутового перетворення Фішера та критерію χ2Пірсона. Учасниками дослідження є дошкільники середнього (n=85, експериментальна група дітей 1 (ЕГД 1) та старшого дошкільного віку (n=88, експериментальна група дітей 3 (ЕГД 3) із затримкою психічного розвитку, а також дошкільники середнього (n=58, експериментальна група дітей 2 (ЕГД 2) та старшого дошкільного віку (n=60, експериментальна група дітей 4 (ЕГД 4) з типовим психофізичним розвитком (далі ТПР). Результати. У статті теоретично обґрунтовано актуальність дослідження в умовах інформаційного суспільства та постмодерної культури концепту інтрасуб’єктної комунікативної діяльності з Іншим (зокрема з уявним партнером). Емпірично визначено специфіку генези феномена уявного партнера в дошкільників із затримкою психічного розвитку, розкрито що комунікативна діяльність на рефлексійному рівні постає в інтрасуб’єктному стосункові Я з Іншим. Визначено, що у порівнянні зі своїми однолітками, діти дошкільного віку, які створюють уявного компаньйона можуть мати вищий рівень соціального розуміння Іншого, менший рівень сором᾽язливості, здатні краще зосереджувати свою увагу і дивитися на речі з точки зору іншої людини. Висновки. При дослідженні інтрасуб’єктної взаємодії з уявним партнером було встановлено, що лише четвертій частині дошкільників із ЗПР характерно вигадувати уявного партнера зі спілкування. Водночас констатовано, що діти із затримкою психічного розвитку вигадують уявного партнера переважно в соціально-побутових ситуаціях (для дружби і спілкування, емоційної підтримки, підняття настрою), у той час як діти з типовим психофізичним розвитком переважно в ігровій діяльності. Встановлено, що у дітей із затримкою психічного розвитку переважали хлопчик-дівчинка (персоніфікований об’єкт та реальний інший), а у дітей із типовим психофізичним розвитком були присутні всі види уявного партнера хлопчик-дівчинка (невидимий друг, персоніфікований об’єкт та реальний інший). Також констатовано, що для обох груп дітей притаманно ототожнювати себе та уявного партнера, що виявляється у переконанні дитини, що уявному партнеру подобається те ж саме, що й самій дитині. Перспективи майбутніх наукових розвідок у цьому напрямі будуть спрямовані на експериментальну перевірку технології розвитку інтрасуб’єктної комунікативної діяльності дошкільника із затримкою психічного розвитку шляхом взаємодії з уявним партнером.
The study purpose was to clarify the peculiarities of intra-subjective communicative activities with the Other (in particular, with an imaginary companion) in pre-schoolers with developmental delay. Methodology and methods. The study methodological position was the interpretation of the “an imaginary companion” phenomenon in pre-schoolers with developmental delay as a marker of competence / incompetence in the area of intra-subjective communicative activities. The formal-logical analysis of various aspects of the researched problem, the logical-deductive method, the axiomatic method, the descent from the abstract to the concrete were applied. Empirical measures: an experiment (ascertaining) was organized using the following technique: an interview with a child about an imaginary companion (Taylor, Cartwright, S. Carlson, 1993). Mathematical and statistical analysis: the obtained data were processed using the non-parametric criteria of φ*-criterion of Fisher’s angular transformation and χ2Pearson's criterion. The study sample consisted of middle-age pre-schoolers (n=85, experimental group of children 1) and older pre-schoolers (n=88, experimental group of children 3) with developmental delay, as well as pre-schoolers of middle (n=58, experimental group of children 2) and older preschool age (n=60, experimental group of children 4) with typical psychophysical development. Results. The article has theoretically substantiated importance of the proposed study of intra-subjective communicative activities with the Other (in particular, with an imaginary companion) in the conditions of information society and postmodern culture. We determined empirically the specifics of “an imaginary companion” genesis in pre-schoolers with developmental delay and revealed that communicative activities at the reflective level appears in intra-subjective relationships of Self with the Other. In comparison with their peers, preschool children having an imaginary companion has better social understanding of the Other, were less shy, better focused their attention and were able to look at things from another person’s point of view. Conclusions. The performed study of intra-subjective interactions with an imaginary companion revealed that only a quarter of pre-schoolers with developmental delay invented an imaginary companion for communication. At the same time, children with developmental delay invented an imaginary companion mainly in social and everyday situations (for friendship and communication, emotional support, raising mood), while children with typical psychophysical development used an imaginary companion mainly in game activities. Children with developmental delay mainly invented an imaginary boy-girl companion as a personified object or a real another person, while children with typical psychophysical development had all types of an imaginary boy-girl companion (an invisible friend, a personified object or a real another person). Additionally, children from both developmental groups identified themselves and their imaginary companions, which was manifested in a child’s belief that his/her imaginary companion likes the same things as child him/herself. Prospects for future research in this direction lay in experimentally testing of a technology developing intra-subjective communicative activities of a pre-schooler with developmental delay through interaction with an imaginary companion.
 
Publisher Інститут спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України
 
Date 2023
 
Type Article
PeerReviewed
 
Format text
 
Language uk
 
Identifier http://lib.iitta.gov.ua/738307/1/%D1%81%D1%82%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D1%80%20%D0%B7%20%D1%83%D1%8F%D0%B2%D0%BD%20%D0%BF%D0%B0%D1%80_%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B0%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0.pdf
- Омельченко, Ірина Миколаївна (orcid.org/0000-0002-4698-0273 <http://orcid.org/0000-0002-4698-0273>) and Кобильченко, В.В. (orcid.org/0000-0002-7717-5090 <http://orcid.org/0000-0002-7717-5090>) (2023) The peculiarities of intra-subjective communicative activities with an imaginary companion in preschool children with developmental delay Особлива дитина: навчання і виховання, 2 (110). pp. 42-68. ISSN 2312-2781
10.33189/ectu.v110i2.138
 
##plugins.schemas.dc.fields.doi.name## 10.33189/ectu.v110i2.138