Групові захисні механізми як форма реагування на колективні травми
Електронна бібліотека НАПН України
View Archive Info| Field | Value | |
| Relation |
http://lib.iitta.gov.ua/734738/
https://politpsy.org/index.php/popp/article/view/27 10.33120/popp-Vol22-Year2019-27 |
|
| Title |
Групові захисні механізми як форма реагування на колективні травми
Group defence mechanisms as a response form to collective trauma |
|
| Creator |
Горностай, П.П.
|
|
| Subject |
1 Philosophy. Psychology
316 Соціологія |
|
| Description |
Робиться спроба дослідити групу як цілісний суб’єкт і виявити характеристики її захисної поведінки у випадку колективної травми. Авторська концепція підтверджується висновками інших теорій, зокрема теорії самоорганізованої критичності, про неминучість великих міжгрупових конфліктів. Наголошується, що кожна група незалежно від її чисельності прагне захищати від руйнування систему своїх групових цінностей і свою картину світу. Зрозуміло, що колективна травма створює загрозу цінностям групи, адже вони можуть бути зруйновані. Зазначається, що для зменшення травматичної дії група використовує низку захисних механізмів, проте більшість із них не сприяє зціленню від травми, а лише консервує проблему і стає причиною відновлення травми в наступних поколіннях. Цим пояснюється феномен міжпоколінної передачі травматичного досвіду. Розглядаються головні закономірності перебігу колективної травматизації, реагування на колективну травму та опрацювання її наслідків. Обстоюється думка про взаємодію колективних травм між групами різної величини: травма більшої групи стає травмою для менших груп, що входять до її складу, хоча це не завжди усвідомлюється. Зауважено, що досить часто це відбувається у формі паралельних процесів. Звертається увага на те, що травми меншої групи не завжди передаються більшій – на заваді їх поширенню стають захисні механізми. Робиться висновок, що в міжгрупових конфліктах травми отримують обидві сторони – і жертва, і агресор, тож продуктивне розв’язання цих проблем можливе лише за умови подолання наслідків травматизації з обох боків. Наводяться приклади ефективних соціально-психологічних засобів для опрацювання наслідків колективних травм. Зокрема, серед захисних механізмів, які використовує група в умовах колективної травми, механізм сублімації є найбільш продуктивним засобом групового зцілення. Інші захисні механізми дають змогу зменшити силу травматичних переживань, але в майбутньому можуть бути джерелом нових конфліктів і пов’язаних із ними колективних травм.
The article attempts to investigate the group as a holistic actor and identify defence behaviour properties in case of a collective trauma. The assumptions derived from other theories justify the author's concept, and the theory of self-organized criticality in particular, when it comes to great intergroup conflicts inevitability. The emphases is made on the fact that each group, regardless of total members it consists of, seeks to protect and keep away from destruction the system of its own inner values and picture of the world. It is obvious the collective trauma jeopardizes the group values that can be destroyed. The study emphasises that any group implements a set of protective mechanisms to mitigate the trauma impact, however only a few can heal the trauma, while the majority only preserve a problem and can trigger them in subsequent generations. This gives proofs to transferring traumatic experiences between generations. The basic patterns of collective traumatization, reaction to a collective trauma and processing its consequences have been considered in this study. The study also stands up for the idea of collective traumas interaction between groups of different sizes: the trauma of a bigger group becomes the trauma for smaller subgroups, which actually make up the bigger group, though these groups are not always aware of this fact. The article marks such phenomenon happens quite often in the form of parallel processes. However, the smaller groups’ traumas do not always transfer over a larger group due to some protective and preventing mechanisms. This makes the ground to conclude that both parties receive traumas in intergroup conflicts, and these are both the victim and the aggressor. That is why only when both parties overcome the traumatization consequences, the positive managing these problems may come. The study offers examples of efficient social and psychological tools to process consequences of collective traumas. Among protective mechanisms used within collective trauma case, the sublimation tool becomes the most productive means to heal the whole group. Other protective mechanisms allow reducing the trauma experience intensity, though in the future they may become the source to trigger new conflicts and the collective traumas related to them. |
|
| Publisher |
Талком
|
|
| Date |
2019
|
|
| Type |
Article
PeerReviewed |
|
| Format |
text
|
|
| Language |
uk
|
|
| Identifier |
http://lib.iitta.gov.ua/734738/1/27-%D0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96-59-1-10-20200311.pdf
- Горностай, П.П. (orcid.org/0000-0003-2327-6213 <http://orcid.org/0000-0003-2327-6213>) (2019) Group defence mechanisms as a response form to collective trauma Проблеми політичної психології, 8 (22). pp. 89-114. ISSN 2411-1449 10.33120/popp-Vol22-Year2019-27 |
|
| ##plugins.schemas.dc.fields.doi.name## |
10.33120/popp-Vol22-Year2019-27
|
|