Психосемантичні основи професійної самоефективності студентів: стан сучасного наукового дискурсу
Електронна бібліотека НАПН України
View Archive Info| Field | Value | |
| Relation |
http://lib.iitta.gov.ua/725261/
http://iscs-journal.npu.edu.ua/article/view/232840 10.31392/iscs.2021.18.099 |
|
| Title |
Психосемантичні основи професійної самоефективності студентів: стан сучасного наукового дискурсу
Psychosemantic fundamentals of professional self-efficacy of students: the state of modern scientific discourse |
|
| Creator |
Музика, О. Л.
Музика, О.О. Ставицька, Світлана Ставицький, Геннадій |
|
| Subject |
1 Philosophy. Psychology
303 Methods of the social sciences 378 Higher education. Universities. Academic study |
|
| Description |
У статті проаналізовано змістові та структурні особливості дискурсу розвитку самоефективності студентів та окреслено його ресурсний потенціал у ціннісно-мотиваційній саморегуляції процесу професіоналізації. У дослідженні використано методику «Шкала самоефективності» (Schwarzer & Jerusalem, 1995; адаптація – Галецька, 2003) та авторський опитувальник «Профіль самоефективності студентів» (Музика, 2018). На основі дискурс-аналізу висловлювань студентів виокремлено п’ять тем розвитку самоефективності: цілі та мотиви, здібності, рефлексія, стійкість до невдач, саморозвиток. Встановлено, що існує пряма залежність між показниками самоефективності і досвідом досягнень. Факторно-семантичний аналіз результатів опитування підтвердив існування структурних і змістових відмінностей у семантичному просторі самоефективності студентів, які мають значущі досягнення на етапі підготовки до майбутньої професійної діяльності, і тих, які не мають. Для перших характерна більш виражена диференціація факторної структури, що є показником семантичної гнучкості і вищого ресурсного потенціалу розвитку самоефективності. У семантиці навчально-професійної діяльності студентів без досягнень переважно відображено їхню орієнтацію на основні вимоги освітнього середовища за мінімуму власної активності. Результати факторно-семантичного аналізу опитування студентів із досвідом досягнень були використані для уточнення назв шкал і змісту тверджень, що їх наповнюють, та дозволили виокремити ще одну наскрізну шкалу. Таким чином, розроблений нами опитувальник «Профіль професійної самоефективності студентів» складається з таких шкал: «лідерство, цілі та мотиви професійної діяльності», «здібності й упевненість», «рефлексія й особисті стандарти», «стійкість до невдач, долання і воля», «самоосвіта і саморозвиток» та «ціннісний досвід». Результати дослідження можуть використовуватися викладачами і психологами з метою діагностування індивідуальної структури самоефективності студентів і розроблення, на цій основі, програм індивідуальних консультацій та групових тренінгів для її розвитку.
The article analyzes the content and structural features of the discourse of students' self-efficacy development and outlines its resource potential in the value-motivational self-regulation of the professionalization process. The study uses the Self-efficacy Scale (Schwarzer & Jerusalem, 1995; adaptation - Haletska, 2003) and the author's questionnaire «Student self-efficacy profile» (Muzyka, 2018). On the basis of discourse analysis of students' statements, five topics of self-efficacy development were distinguished: goals and motives, abilities, reflection, resilience to failures, self-development. It was found that there is a direct relationship between self-efficacy and experience of achievement. Factor-semantic analysis of the results of the survey confirmed the existence of structural and substantive differences in the semantic space of self-efficacy of students who have achievements and those who do not. The first group is characterized by greater differentiation of the factor structure, which is an indicator of semantic flexibility and higher resource potential for self-efficacy development. The semantics of educational and professional activity of students without achievements mainly reflects their orientation to the requirements of the educational environment with a minimum of their own activity. The results of factor-semantic analysis of a survey of students with experience of achievement were used to clarify the names of the scales and the content of the statements that fill them, and allowed to distinguish another scale. Thus, we have developed the questionnaire «Profile of students' professional self-efficacy», which consists of the following scales: «leadership, goals and motives of professional activity», «ability and confidence», «reflection and personal standards», «resilience to failure, overcoming and will», «self-education and self-development» and «value experience».The еmpirical results of the study allow to identify the factors of development of self-efficacy as a personal resource of professionalization: 1) defining the far and near goals related to mastering the profession; 2) leadership development based on subject activity and self-development of abilities; 3) development of will in overcoming difficulties; 4) development of reflection of achievements and fixation of personal value experience. The results of the research can be used by teachers and psychologists to diagnose the individual structure of students' self-efficacy and to develop programs of individual counseling and group trainings on this basis. |
|
| Publisher |
НПУ iменi М. П. Драгоманова
|
|
| Date |
2021
|
|
| Type |
Article
PeerReviewed |
|
| Format |
text
|
|
| Language |
uk
|
|
| Identifier |
http://lib.iitta.gov.ua/725261/1/Muzyka%20O.%20POPSSSSND_IP_2021.pdf
- Музика, О. Л. (orcid.org/0000-0001-9808-6727 <http://orcid.org/0000-0001-9808-6727>), Музика, О.О. (orcid.org/0000-0002-3062-1989 <http://orcid.org/0000-0002-3062-1989>), Ставицька, Світлана (orcid.org/0000-0003-0800-0876 <http://orcid.org/0000-0003-0800-0876>) and Ставицький, Геннадій (orcid.org/0000-0003-4737-0175 <http://orcid.org/0000-0003-4737-0175>) (2021) Psychosemantic fundamentals of professional self-efficacy of students: the state of modern scientific discourse Міждисциплінарні дослідження складних систем (18). pp. 99-112. ISSN 2415-3761 10.31392/iscs.2021.18.099 |
|
| ##plugins.schemas.dc.fields.doi.name## |
10.31392/iscs.2021.18.099
|
|