POTENTIAL FOR THE USE OF ICT IN TEACHING SCIENTIFIC AND TECHNICAL TRANSLATION
Інформаційні технології і засоби навчання
View Archive Info| Field | Value | |
| Title |
POTENTIAL FOR THE USE OF ICT IN TEACHING SCIENTIFIC AND TECHNICAL TRANSLATION
ВОЗМОЖНОСТИ ИНФОРМАЦИОННО-КОММУНИКАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ ДЛЯ ОБУЧЕНИЯ ПИСЬМЕННОМУ НАУЧНО-ТЕХНИЧЕСКОМУ ПЕРЕВОДУ МОЖЛИВОСТІ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ НАВЧАННЯ ПИСЬМОВОГО НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ПЕРЕКЛАДУ |
|
| Creator |
Bihych, Oksana B.
Strilets, Valentyna V. |
|
| Subject |
scientific and technical translation
ICT ICT competence general-purpose ICT tools translation ICT tools electronic dictionary text corpora machine translation CAT tools научно-технический перевод ИКТ ИКТ-компетентность универсальные средства ИКТ профессиональные средства ИКТ электронный словарь корпуса текстов машинный перевод средства автоматизированного перевода науково-технічний переклад ІКТ ІКТ-компетентність універсальні засоби ІКТ професійні засоби ІКТ електронний словник корпуси текстів машинний переклад засоби автоматизованого перекладу |
|
| Description |
The article analyzes the features of both general-purpose and translation ICT tools, which can be applied at different stages of scientific and technical translation and, accordingly, in the process of would-be translators’ professional training. General-purpose ICT tools include a Word processor as a means of the target text formatting and finalizing; search engines necessary for widening background, subject-matter and linguistic knowledge at the information-reference and terminology search stages; means of electronic communication, in particular email, providing interaction among the translation project participants. The paper focuses on advantages and disadvantages of translation ICT tools: translation databases (Reverso context); electronic dictionaries (ABBYY Lingvо, multitran) necessary for improving and expanding would-be translators’ vocabulary; electronic text corpora as sources of authentic linguistic materials, machine translation systems (Google Translate) and CAT tools (Trados, SmartCAT) capable of accelerating target text drafting. In the context of machine translation analysis, the necessity to determine the indicators of machine translatability and to carry out source text pre-editing based on controlled language rules and target text post-editing is emphasized. It is pointed out that CAT tools can increase translators’ performance, provide terminology consistency and enable translation project management; at the same time, their application requires developing special skills. A number of issues that need further research are outlined: concretizing the translator training stages appropriate for introducing specific ICT tools; the ratio of the training time allotted for pen and paper translation and ICT-based one; the expediency of applying machine translation systems, in particular Google Translate, in each particular case.
В статье анализируются функциональные возможности как универсальных, так и профессиональных средств ИКТ, которые целесообразно использовать на различных этапах письменного перевода научно-технических текстов и, соответственно, в процессе профессиональной подготовки будущих переводчиков. Среди универсальных средств ИКТ выделено текстовый редактор как средство оформления текста перевода; поисковые системы, необходимые для расширения фоновых, предметных и лингвистических знаний на этапах информационно-справочного и терминологического поиска; средства электронной коммуникации, в частности электронную почту, которая обеспечивает взаимодействие участников переводческого проекта. Описаны преимущества и недостатки профессиональных средств ИКТ: переводческих баз данных (Reverso context); электронных словарей (ABBYY Lingvо, multitran), необходимых для пополнения словарного запаса будущих переводчиков; корпусов текстов как источников аутентичной лингвистической информации; систем машинного перевода (Google Translate) и средств автоматизированного перевода (Trados, SmartCAT), способных ускорить процесс создания начальной версии текста перевода. В контексте анализа машинного перевода подчеркнута необходимость определения маркеров машинной переводимости, осуществления предредактирования текста оригинала согласно с правилами контролированных языков и постредактирования текста перевода. Отмечено, что средства автоматизированного перевода повышают производительность работы переводчика, обеспечивают согласованность терминологии, делают возможным управление переводческим проектом; в то же время, их применение требует развития у студентов специальных умений. Определен ряд вопросов, которые требуют дальнейших исследований: конкретизация этапа обучения, на котором уместно внедрять то или иное средство ИКТ; соотношение учебного времени, отведенного на письменный перевод с листком и ручкой и с помощью ИКТ; целесообразность использования систем машинного перевода, в частности Google Translate, в каждом конкретном случае. У статті аналізуються функціональні можливості як універсальних, так і професійних засобів ІКТ, які доцільно використовувати на різних етапах письмового перекладу науково-технічних текстів і, відповідно, у процесі фахової підготовки майбутніх перекладачів. Серед універсальних засобів ІКТ виокремлено текстовий редактор, як засіб оформлення тексту перекладу; пошукові системи, необхідні для розширення фонових, предметних і лінгвістичних знань на етапах інформаційно-довідкового й термінологічного пошуку; засоби електронного спілкування, зокрема електронну пошту, який забезпечує взаємодію учасників перекладацького проєкту. Описано переваги і недоліки професійних засобів ІКТ: перекладацьких баз даних (Reverso context); електронних словників (ABBYY Lingvо, multitran), необхідних для поповнення словникового запасу майбутніх перекладачів; корпусів текстів як джерел автентичної лінгвістичної інформації; систем машинного перекладу (Google Translate) та засобів автоматизованого перекладу (Trados, SmartCAT), здатних прискорити процес створення початкової версії тексту перекладу. У контексті аналізу машинного перекладу наголошено на необхідності визначення маркерів машинної переробки тексту, здійснення передредагування тексту оригіналу згідно з правилами контрольованих мов та постредагування тексту перекладу. Зазначено, що засоби автоматизованого перекладу підвищують продуктивність праці перекладача, забезпечують узгодженість термінології, уможливлюють управління перекладацьким проєктом; водночас їх застосування передбачає розвиток у студентів спеціальних умінь. Окреслено ряд питань, які потребують подальших досліджень: конкретизація етапу навчання, на якому доречно впроваджувати той чи інший засіб ІКТ; співвідношення навчального часу, відведеного на письмовий переклад із листком і ручкою та за допомогою ІКТ; доцільність залучення систем машинного перекладу, зокрема Google Translate, у кожному конкретному випадку. |
|
| Publisher |
Institute of Information Technologies and Learning Tools of NAES of Ukraine
|
|
| Date |
2020-04-22
|
|
| Type |
info:eu-repo/semantics/article
info:eu-repo/semantics/publishedVersion Peer-reviewed Article рецензируемая статья рецензована стаття |
|
| Format |
application/pdf
|
|
| Identifier |
https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/2812
10.33407/itlt.v76i2.2812 |
|
| Source |
Information Technologies and Learning Tools; Vol 76 No 2 (2020); 86-95
Информационные технологии и средства обучения; Том 76 № 2 (2020); 86-95 Інформаційні технології і засоби навчання; Том 76 № 2 (2020); 86-95 Інформаційні технології і засоби навчання; ##issue.vol## 76 ##issue.no## 2 (2020); 86-95 2076-8184 10.33407/itlt.v76i2 |
|
| Language |
ukr
|
|
| Relation |
https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/2812/1648
|
|
| Rights |
Copyright (c) 2020 Валентина Стрілець
https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 |
|