Культура VS релігія в добу глобалізації. Правда про універсалізацію
Електронна бібліотека НАПН України
View Archive Info| Field | Value | |
| Relation |
http://lib.iitta.gov.ua/717878/
|
|
| Title |
Культура VS релігія в добу глобалізації. Правда про універсалізацію
Culture VS religion in the age of globalization. The truth about universalization |
|
| Creator |
Саух, Петро
|
|
| Subject |
1 Philosophy. Psychology
37.01/.09 Special auxiliary table for theory, principles, methods and organization of education |
|
| Description |
На основі філософського аналізу сучасних глобалізаційних процесів розкривається сутність реальних тенденцій культурного самовизначення і релігійної самобутності. У зв’язку з цим показано, що глобалізація культур і релігій постає найбільш проблематичною складовою глобалізаційних процесів. Доведено, що глобалізація як «стиснення світу» і перетворення планети у «єдине ціле», не може витіснити культурне та релігійне розмаїття. Культури і релігії – монадологічні, замкнуті, вони практично не універсалізуються. Для того, щоб уникнути об’єктивно обумовленої конфронтації, має працювати єдина формула «єдність світу та розмаїття культур і релігій». Однак успішність її вирішення залежить від того, наскільки гармонійно вибудовується баланс між полюсами цієї формули. Як свідчить практика, розв’язання формули «єдність світу та розмаїття культур і релігій» мультикультуралізмом, теорією «культурної глобалізації» або на основі ідеї глокалізації виявили свою неспроможність. Показано, що баланс між полюсами цієї формули можливий лише на основі життєдайного алгоритму «ацентризму», який заперечує побудову будь-яких центрів домінування (Землі – в космосі, людського роду – в живій і неживій природі, країн Заходу – у світовому співтоваристві, ісламу чи християнства – в релігійному світі тощо). Доведено, що світ утримується багатобарвністю. Розмаїття, а не уніфікація робить його цілісним. Відтак, як цілісне утворення він має діяти за принципом доповнювальності.
On the basis of the philosophical analysis of modern globalization processes, the essence of real trends of cultural self-determination and religious identity is revealed. It has been proved that globalization as a «compression of the world» and the transformation of the planet into a «whole» can not supplant cultural and religious diversity. Cultures and religions are monadal, closed, they are practically non-universalized. In order to avoid an objectively determined confrontation, the unified formula of «unity of the world and the diversity of cultures and religions» should work. However, the success of its solution depends on how harmoniously builds the balance between the poles of this formula. Practice shows that solving the formula «unity of the world and the diversity of cultures and religions» by multiculturalism, the theory of «cultural globalization» or on the basis of the idea of globalization has proved to be a failure. It is shown that the balance between the poles of this formula is possible only on the basis of a viable algorithm of «accentrism», which denies the construction of any centres of dominance (the Earth — in space, the human race — in living and non-living nature, the West — in the world community, Islam or Christianity — in the religious world, etc.). It is proved that the world is held in polychrome. Diversity, not unification, makes it integral. Therefore, as an integral entity, it should act on the principle of complementarity. |
|
| Publisher |
В-во СНУ ім. В. Даля
|
|
| Date |
2019
|
|
| Type |
Article
PeerReviewed |
|
| Format |
text
|
|
| Language |
uk
|
|
| Identifier |
http://lib.iitta.gov.ua/717878/1/%D0%A1%D0%B0%D1%83%D1%85_%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0%20vs%20%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B3%D1%96%D1%8F%20%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%83%20%D0%B3%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97.pdf
- Саух, Петро (orcid.org/0000-0003-4366-2496 <http://orcid.org/0000-0003-4366-2496>) (2019) Culture VS religion in the age of globalization. The truth about universalization Духовність особистості: методологія, теорія і практика, 1 (2 (89)). pp. 184-196. |
|