SMARTPHONE APPLICATIONS USAGE IN CONDITIONS OF POPULATION’S PSYCHOTRAUMATIZATON
Інформаційні технології і засоби навчання
View Archive Info| Field | Value | |
| Title |
SMARTPHONE APPLICATIONS USAGE IN CONDITIONS OF POPULATION’S PSYCHOTRAUMATIZATON
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ СМАРТФОН-ПРИЛОЖЕНИЙ В УСЛОВИЯХ ПСИХОТРАВМАТИЗАЦИИ НАСЕЛЕНИЯ ВИКОРИСТАННЯ СМАРТФОН-ЗАСТОСУНКІВ В УМОВАХ ПСИХОТРАВМАТИЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ |
|
| Creator |
Dvornyk, Maryna S.
|
|
| Subject |
psychoeducation
psychotrauma PTSD electronic services smartphone applications mental health mobile applications психоэдукация психотравма ПТСР электронные сервисы смартфон-приложения мобильные приложения для сохранения психологического здоровья психоедукація психотравма ПТСР електронні сервіси смартфон-застосунки мобільні застосунки для збереження психологічного здоров’я |
|
| Description |
It is overviewed the scope of eduсative smartphone-applications usage to process the population’s psychotraumatic experience gained by means of ATO and JFO events in Ukraine. It is emphasized that mobile applications are an economical and fast way to provide proper psychological information. The typical functions of applications that are suitable for psychotraumatic experience processing are particulated: (1) informative (text, illustrative or audio-video information about post-traumatic conditions and centers of full-time care); (2) diagnostic (tools for the symptoms self-assessment); (3) monitoring («diaries» and statistical services for tracking state changes); (4) accompanying (exercises and games for constructive skills managing); (5) reminding (repeating the useful activities); (6) communicatory («chats», video or audio connection). Examples and content description of electronic services with relevant functions are provided, such as «PFA Mobile Ukraine», «Mobile Psychological Assistance», «Social-Psychological Support for Veterans' Adaptation», «PTSD Coach», «Daylio», «Woebot», etc. The strategy of psycho-educational applications incorporation into traditional socio-psychological work on psychotrauma is proposed: structuring the information (educational stage), automation of symptom evaluation (diagnostic stage), widening of communication tools and changes monitoring (basic stage), partial replacement of assistance procedures (supporting stage). The elements of this strategy are presented as internally linked with each other and consistent with cycle repetition as needed. The terms for ensuring the effectiveness of psycho-educative applications usage to cope with the effects of psychotraumatization are determined: (1) the ethical guarantees upon the personal information non-disclosure; (2) the reliable theoretical basis and empirical verification; (3) the simple and intuitive interface; (4) the gamification of content.
Рассмотрены возможности использования эдукативных смартфон-приложений для проработки психотравматического опыта населения, полученного вследствие событий АТО и ООС в Украине. Подчеркивается, что мобильные приложения являются экономным и быстрым способом надлежащего психологического информирования. Выделены типичные функции приложений, приемлемые для эдукативной проработки психотравматического опыта: (1) информативная (текстовая, иллюстративная или аудио-видеоинформация о посттравматических состояниях и центрах очной помощи); (2) диагностическая (инструменты для самооценки симптомов); (3) мониторинговая («дневники» и статистические сервисы для отслеживания изменений в состояниях) (4) сопроводительная (упражнения и игры для отработки конструктивных навыков); (5) функция напоминаний (повторение желаемых видов активности); (6) коммуникативная («чаты», видео- или аудиосвязь). Приведены примеры и описан контент электронных сервисов, которые имеют соответствующие функции, в частности «PFA Mobile Ukraine», «Мобильная психологическая помощь», «Социально-психологическая поддержка адаптации ветеранов», «PTSD Coach», «Daylio», «Woebot» и другие. Предложена стратегия инкорпорации психоедукативних приложений в традиционную социально-психологическую работу с психотравмой: структурирование информации (просветительский этап), автоматизация оценивания симптомов (диагностический этап), расширение набора инструментов коммуницирования и мониторинга изменений (базисный этап), частичное замещение процедур сопровождения (поддерживающий этап). Элементы стратегии представлены как внутренне связанные друг с другом и последовательные с повторением цикла при необходимости. Определены условия обеспечения эффективности использования психоэдукативных приложений при преодолении последствий психотравматизации: (1) этические гарантии неразглашения персональной информации; (2) наличие надежной теоретической базы и эмпирической проверки; (3) простой и интуитивный интерфейс; (4) геймификация контента. Розглянуто можливості використання едукативних смартфон-застосунків для опрацювання психотравматичного досвіду населення, отриманого внаслідок подій АТО та ООС в Україні. Підкреслюється, що мобільні застосунки є економним та швидким способом належного психологічного інформування. Виокремлено типові функції застосунків, прийнятних для едукативного опрацювання психотравматичного досвіду: (1) інформувальна (текстова, ілюстративна чи аудіо-відео інформація про посттравматичні стани та центри очної допомоги); (2) діагностична (інструменти для самооцінювання симптомів); (3) моніторингова («щоденпсихоедукаціяники» і статистичні сервіси для відстежування змін у станах); (4) супровідна (вправи та ігри для відпрацювання конструктивних навичок); (5) нагадувальна (повторення бажаних видів активності); (6) комунікативна («чати», відео- чи аудіозв’язок). Наведено приклади та описано контент електронних сервісів, які мають відповідні функції, зокрема «PFA Mobile Ukraine», «Мобільна психологічна допомога», «Соціально-психологічна підтримка адаптації ветеранів», «PTSD Coach», «Daylio», «Woebot» тощо. Запропоновано стратегію інкорпорації психоедукативних застосунків до традиційної соціально-психологічної роботи з психотравмою: структуризація інформації (просвітницький етап), автоматизація оцінювання симптомів (діагностичний етап), урізноманітнення інструментів комунікування та моніторингу змін (базисний етап), часткове заміщення процедур супроводу (підтримувальний етап). Елементи стратегії представлено як внутрішньо пов’язані один з одним та послідовні із повторенням циклу за потреби. Визначено умови забезпечення ефективності використання психоедукативних застосунків при подоланні наслідків психотравматизації: (1) етичні гарантії щодо нерозголошення персональної інформації; (2) наявність надійної теоретичної бази та емпіричної перевірки; (3) простий та інтуїтивний інтерфейс; (4) гейміфікація контенту. |
|
| Publisher |
Institute of Information Technologies and Learning Tools of NAES of Ukraine
|
|
| Date |
2019-10-22
|
|
| Type |
info:eu-repo/semantics/article
info:eu-repo/semantics/publishedVersion Peer-reviewed Article рецензируемая статья рецензована стаття |
|
| Format |
application/pdf
|
|
| Identifier |
https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/2760
10.33407/itlt.v73i5.2760 |
|
| Source |
Information Technologies and Learning Tools; Vol 73 No 5 (2019); 236-248
Информационные технологии и средства обучения; Том 73 № 5 (2019); 236-248 Інформаційні технології і засоби навчання; Том 73 № 5 (2019); 236-248 Інформаційні технології і засоби навчання; ##issue.vol## 73 ##issue.no## 5 (2019); 236-248 2076-8184 10.33407/itlt.v73i5 |
|
| Language |
ukr
|
|
| Relation |
https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/2760/1565
|
|