Record Details

Хрононеонатологія: біоритмічна організація новонародженого

Електронна бібліотека НАПН України

View Archive Info
 
 
Field Value
 
Relation http://lib.iitta.gov.ua/717698/
https://www.bsmu.edu.ua/files/NEONATAL/2019-02/%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB%20%E2%84%962(32)%202019.pdf
 
Title Хрононеонатологія: біоритмічна організація новонародженого
Хрононеонатология: биоритмическая организация новорождённого
Chrononeonatology: biorhythmic entity of a newborn
 
Creator Пішак, В.П.
Ризничук, М.О.
 
Subject 61 Medical sciences
 
Description Біоритми людини є проявом адаптації живих організмів до зовнішнього середовища. Це настільки відлагоджені природою механізми, що їх часто називають "біологічним годинником".
В організмі новонародженого зареєстровані функції, що мають добову ритмічність (з періодом від 2 до 25 годин). Дана ритмічність напряму залежить від зрілості організму новонародженого: циркадіанний ритм синтезу мелатоніну у людини виникає з перших днів після народження і завершується його формування до 9-12 тиж., а в недоношених на 2-3 тиж. пізніше. На розвиток «біологічного годинника» новонародженого значно впливають умови зовнішнього середовища. Мелатонін забезпечує відновлення, стабілізацію та синхронізацію хроноритмів різної частоти, зокрема добового періодизму.
За таких умов, чільної уваги заслуговують плейотропні ефекти мелатоніну щодо забезпечення біологічних ритмів у цей період. Цьому і присвячено наш огляд.
Упродовж ранньої постнатальної адаптації доцільно визначити біоритмологічні особливості основних фізіологічних показників життєдіяльності: погодинний рівень артеріального тиску, частоти серцевих скорочень та дихальних рухів, температури тіла, екскреції кортизолу, адреналіну, норадреналіну, 6-сульфатоксимелатоніну (метаболіт мелатоніну) в порційній сечі в динаміці раннього неонатального періоду.
Завданнями хрононеонатології є вивчення особливостей формування циркадіанної організації фізіологічних
функцій і рівня основних адаптивних гормонів у динаміці раннього неонатального періоду.
У пренатальному періоді мелатонін вагітної проникає до плоду, через плаценту, а після народження – надходить в організм дитини з молоком матері. Вважають, що періодичні сигнали, що виходять із клітин шишкоподібної залози матері, синхронізують хроноритми плода. На ранніх етапах ембріогенезу такі сигнали мають нервовий і гуморальний ґенез, а після народження – тільки гуморальні впливи.
Концентрація мелатоніну в крові вагітної досягає максимального рівня на 32 тиж. вагітності і відновлюється на 2-у добу після пологів.
Внутрішньоутробна затримка росту плода зумовлена істотним зменшенням секреції мелатоніну впродовж перших 3 місяців життя новонароджених. Важливо, що у недоношених новонароджених період відносного дефіциту мелатоніну триває від 2-4 до 7-8 міс.
Материнський вплив на розвиток не завершується з пологами, а триває і в неонатальному періоді. Грудне молоко містить понад 60 біологічно активних речовин (СТГ, пролактин, ІФР-1, інсулін та ін., зокрема мелатонін), рівень яких суттєво переважає їх концентрацію в периферичній крові матері.
Раннє прикладання до грудей, сумісне перебування матері і дитини в післяпологовому періоді, довільний режим вигодовування сприяють більш ранньому формуванню біоритмів фізіологічних показників життєдіяльності і сприятливому перебігу адаптаційних процесів у новонароджених.
Отже, підбиваючи підсумки, зазначимо, що стан дитини асоціюється з адекватною навколодобовою біоритмічною діяльністю. Лабільність обміну речовин у новонародженого вимагає врахування структури біоритмів у постнатальному періоді для запобігання розвитку патологічних станів.
Биоритмы человека являются проявлением адаптации живых организмов к внешней среде. Это настолько отлаженные природой механизмы, что их часто называют "биологическими часами".
В организме новорождённого зарегистрированы функции, имеющие суточную ритмичность (с периодом от 2 до 25 часов). Данная ритмичность напрямую зависит от зрелости организма новорождённого: циркадианный ритм синтеза мелатонина у человека возникает с первых дней по-
сле рождения и его формирование завершается до
9-12 нед., а у недоношенных на 2-3 нед. позже. На
развитие «биологических часов» новорождённого значительно влияют условия внешней среды. Мелатонин обеспечивает восстановление, стабилизацию и синхронизацию хроноритмов различной частоты, в частности суточного периодизма.
При таких условиях, главного внимания заслуживают плейотропные эффекты мелатонина по обеспечению биологических ритмов в этот период. Этому и посвящен обзор.
В течение ранней постнатальной адаптации целесообразно определить биоритмологические особенности основных физиологических показателей жизнедеятельности: почасовой уровень артериального давления, частоты сердечных сокращений и дыхательных движений, температуры тела, экскреции кортизола, адреналина, норадреналина, 6-сульфаток-
симелатонина (метаболит мелатонина) в порционной моче в динамике раннего неонатального периода.
Задачами хрононеонатологии является изучение особенностей формирования циркадианной организации физиологических функций и уровня основных адаптивных гормонов в динамике раннего неонатального периода.
В пренатальном периоде мелатонин беременной проникает к плоду через плаценту, а после рождения – поступает в организм ребёнка с молоком матери. Считают, что периодические сигналы, исходящие из клеток шишковидной железы матери, синхронизируют хроноритмы плода. На ранних
этапах эмбриогенеза такие сигналы имеют нервный
и гуморальный генез, а после рождения – только
гуморальное влияния.
Концентрация мелатонина в крови беременной достигает максимального уровня на 32 нед. беременности и восстанавливается на второй день после родов.
Внутриутробная задержка роста плода обусловлена существенным уменьшением секреции мелатонина в течение первых 3 месяцев жизни новорождённых. Важно, что у недоношенных новорождённых период относительного дефицита
мелатонина длится от 2-4 до 7-8 мес.
Материнское влияние на развитие не завершается с родами, а продолжается и в неонатальном периоде. Грудное молоко содержит более 60 биологически активных веществ (СТГ, пролактин, ИФР-1, инсулин и др., в том числе мелатонин), уровень которых существенно превосходит их
концентрацию в периферической крови матери.
Раннее прикладывание к груди, совместное пребывание матери и ребенка в послеродовом периоде, произвольный режим вскармливания способствуют более раннему формированию биоритмов физиологических показателей жизнедеятельности
и благоприятному течению адаптационных процессов у новорождённых.
Итак, подводя итоги, отметим, что состояние ребенка ассоциируется с адекватной околосуточной биоритмической деятельностью. Лабильность обмена веществ у новорождённого требует учёта структуры биоритмов в постнатальном периоде для предотвращения развития патологических состояний.
Human biorhythms display the adaptation of living organisms to the external environment. These are mechanisms that are so well-regulated by nature that they are often called ‘biological clock’.
There are definite functions in the body of the
newborn that have a daily rhythm (with a period of
2 to 25 hours). Such a rhythmic setup depends on
the maturity of the newborn: the circadian rhythm
of melatonin synthesis in humans arises from the
first days after birth, and its formation ends up 9-12 weeks and in premature babies for 2-3 weeks later.
The development of the ‘biological clock’ of the newborn is significantly influenced by the conditions
of the environment. Melatonin provides recovery,
stabilization and synchronization of chronorhythms
of different frequencies, including daily periodism.
At this rate, the pleiotropic effects of melatonin on the
control of biological rhythms during this period are a matter of particular attention. Our reference is devoted to it.
During early postnatal adaptation, it is reasonable
to determine the biorhythmologic features of the main physiological indicators of life: hourly blood pressure, heart rate and respiratory movements, body
temperature, cortisol, adrenaline, norepinephrine, 6-sulfatoxymelatonin (melatonin metabolite) in fractional
urine in the dynamics of the early neonatal period.
The tasks of chrononeonatology are the study of
the peculiarities of the formation of the circadian
setup of physiological functions and the level of the
main adaptive hormones in the dynamics of the early neonatal period.
In the prenatal period, melatonin penetrates the fetus from the pregnant woman through the placenta, and after birth it enters the baby's body with the mother's milk. It is believed that periodic signals emanating from the mother's pineal gland (PG) cells synchronize the fetal chronorhythms. In the early stages of embryogenesis, these signals have a nervous and humoral genesis, and after birth, only humoral influences.
The concentration of melatonin in the blood of
a pregnant woman reaches a maximum level to the
32nd week of pregnancy and is restored by the 2nd
day after childbirth.
Fetal growth restriction is due to a significant decrease in the secretion of melatonin during the first
3 months of life of newborns. It is important that in
the preterm infants, the relative deficit of melatonin
lasts from 2-4 to 7-8 months.
Maternal influence on development does not end with delivery, but continues in the neonatal period.
Breast milk contains more than 60 biologically
active substances (STH, lactogenic hormone, IGF-1, insulin, etc., in particular melatonin), whose level significantly exceeds their concentration in the peripheral blood of the mother.
Early breastfeeding, the rooming-in in the postpartum period, an arbitrary feeding regime contribute to the earlier formation of biorhythms of physiological indicators of life and the favorable course of adaptive processes in newborns.
So, summing up, we note that the child's condition is associated with an adequate biorhythmic daily activity. Metabolism lability in the newborn requires keeping in mind the structure of biorhythms in the postnatal period to prevent the development of morbid conditions.
 
Publisher ТОВ Редакція журналу "Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина"
 
Date 2019
 
Type Article
PeerReviewed
 
Format text
 
Language uk
 
Identifier http://lib.iitta.gov.ua/717698/1/%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_7.pdf
- Пішак, В.П. (orcid.org/0000-0002-0637-6936 <http://orcid.org/0000-0002-0637-6936>) and Ризничук, М.О. (orcid.org/0000-0002-3632-2138 <http://orcid.org/0000-0002-3632-2138>) (2019) Chrononeonatology: biorhythmic entity of a newborn Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 2/32 (9). ISSN 2226-1230