ANALYSIS OF THE PRACTICE OF USING THE SCIENTOMETRIC PLATFORMS IN UKRAINE
Інформаційні технології і засоби навчання
View Archive Info| Field | Value | |
| Title |
ANALYSIS OF THE PRACTICE OF USING THE SCIENTOMETRIC PLATFORMS IN UKRAINE
АНАЛИЗ ПРАКТИКИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ НАУКОМЕТРИЧЕСКИХ ПЛАТФОРМ В УКРАИНЕ АНАЛІЗ ПРАКТИКИ ВИКОРИСТАННЯ НАУКОМЕТРИЧНИХ ПЛАТФОРМ В УКРАЇНІ |
|
| Creator |
Shved, Vadym V.
|
|
| Subject |
scientometric platforms
Hirsch-index impact factor DORA R-factor scientific parametrization indexing наукометрические платформы индекс «Хирша» импакт-фактор DORA R-фактор научная параметризация индексация наукометричні платформи індекс «Гірша» імпакт-фактор DORA R-фактор наукова параметризація індексація |
|
| Description |
The article is devoted to the consideration of key scientometric platforms, which are widely used in Ukraine. The practice of application of such platforms as Web of Science, Scopus, Google Scholar, Russian index of scientific citation, Index Copernicus, Journal's International Compliance Index, Ukrainian index of scientific citation, "Scientists of Ukraine" is analyzed. Key parametric tools that the above-mentioned platforms use to determine proposed scientometric indicators are identified and critically analyzed. In particular, attention is paid to the possibilities of evaluating the Hirsch-index for ranking scientific publications on the importance and value. The key shortcomings inherent in the Hirsch-index are revealed. Also, the practice of using the impact factor for assessing the quality of scientific publications is considered. Advantages and disadvantages of the practice of using these scientometric platforms for assessing the quality of the publication activity of institutions, publications and scientists are being studied. The key strengths and weaknesses of Web of Science, Scopus and Google Scholar have been identified. The possibility of using along with the above science-based platforms and such as: the Russian index of scientific citation and the Journal's International Compliance Index is being proved. The incorrectness of using the Index Copernicus platform for assessing the quality of scientific work and the inadequacy of the tools of the Ukrainian Index of Scientific Citation to the evaluation of the quality of scientific and publishing activity are justified. The inconsistency of using scientometric tools exclusively for assessing the quality of scientific work is being proved. The necessity of transforming the practice of assessing the quality of science through the prism of scientometric indicators, by changing the editorial policy (DORA) and the introduction of new parametric tools (R-factor) with another philosophy for the evaluation of scientific works is substantiated.
Статья посвящена рассмотрению ключевых наукометрических платформ, которые широко используются в Украине. Анализируется практика применения таких платформ, как: Web of Science, Scopus, Google Scholar, Российский индекс научного цитирования, Index Copernicus, Journal`s International Compliance Index, Украинский индекс научного цитирования, «Ученые Украины». Определяются и критически анализируются ключевые параметрические инструменты, которые используют вышеприведенные платформы для определения предлагаемых наукометрических показателей. В частности внимание уделено возможностям оценки индекса «Хирша» для ранжирования научных публикаций по значимости и ценности. Раскрываются ключевые недостатки, присущие индексу «Хирша». Также рассматривается практика использования импакт-фактора для оценки качества научных изданий. Изучаются преимущества и недостатки практики применения указанных наукометрических платформ для оценки качества публикационной активности учреждений, изданий и ученых. Определены ключевые сильные и слабые стороны Web of Science, Scopus и Google Scholar. Доказывается возможность использования наряду с указанными наукометрическими платформами и таких, как Российский индекс научного цитирования и Journal`s International Compliance Index. Обосновывается некорректность использования платформы Index Copernicus для оценки качества научной работы и несоответствие инструментов Украинского индекса научного цитирования оценке качества научно-публикационной активности. Доказывается несостоятельность использования наукометрических инструментов исключительно для оценки качества научной работы. Обосновывается необходимость трансформации практики оценки качества науки через призму наукометрических показателей, путем изменения редакционной политики (DORA) и внедрение новых параметрических инструментов (R-фактор) с другой философией оценки научных работ. Стаття присвячена розгляду ключових наукометричних платформ, що набули широкого використання в Україні. Аналізується практика застосування таких платформ, як: Web of Science, Scopus, Google Scholar, Російський індекс наукового цитування, Index Copernicus, Journal`s International Compliance Index, Український індекс наукового цитування, «Науковці України». Визначаються та критично аналізуються ключові параметричні інструменти, які використовують вищенаведені платформи для визначення пропонованих наукометричних показників: індекс «Гірша», імпакт-фактор, індекс Копернікус, Російський індекс наукового цитування тощо. Зокрема увага приділена можливостям оцінки індексу «Гірша» для ранжування наукових публікацій за значущістю та цінністю. Розкриваються ключові недоліки, що властиві індексу «Гірша». Також розглядається практика застосування імпакт-фактору для оцінки якості наукових видань. Вивчаються переваги та недоліки практики застосування зазначених наукометричних платформ для оцінки якості публікаційної активності установ, видань та науковців. Визначено ключові переваги та недоліки платформ Web of Science, Scopus та Google Scholar. Доводиться можливість застосування поряд із зазначеними наукометричними платформами і таких, як Російський індекс наукового цитування та Journal`s International Compliance Index. Обґрунтовується некоректність використання платформи Index Copernicus для оцінки якості наукової роботи та невідповідність інструментів Українського індексу наукового цитування оцінці якості науково-публікаційної активності. Доводиться, що за допомогою наукометричних інструментів проаналізованих платформ складно провести оцінювання якості наукових досліджень. Обґрунтовується необхідність трансформації практики оцінки якості науки через призму наукометричних показників, шляхом зміни редакційної політики (DORA) та запровадження нових параметричних інструментів (R-фактор) із іншою філософією оцінки наукових робіт. |
|
| Publisher |
Institute of Information Technologies and Learning Tools of NAES of Ukraine
|
|
| Date |
2019-02-25
|
|
| Type |
info:eu-repo/semantics/article
info:eu-repo/semantics/publishedVersion Peer-reviewed Article рецензируемая статья рецензована стаття |
|
| Format |
application/pdf
|
|
| Identifier |
https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/2396
10.33407/itlt.v69i1.2396 |
|
| Source |
Information Technologies and Learning Tools; Vol 69 No 1 (2019); 235-245
Информационные технологии и средства обучения; Том 69 № 1 (2019); 235-245 Інформаційні технології і засоби навчання; Том 69 № 1 (2019); 235-245 Інформаційні технології і засоби навчання; ##issue.vol## 69 ##issue.no## 1 (2019); 235-245 2076-8184 10.33407/itlt.v69i1 |
|
| Language |
ukr
|
|
| Relation |
https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/2396/1441
|
|