VISION OF INFORMATION IN THE COMPUTER ORIENTED EDUCATIONAL TECHNOLOGIES AND ITS EXPLICATION IN THE IMPERATIVES OF POSTMODERNISM
Інформаційні технології і засоби навчання
View Archive Info| Field | Value | |
| Title |
VISION OF INFORMATION IN THE COMPUTER ORIENTED EDUCATIONAL TECHNOLOGIES AND ITS EXPLICATION IN THE IMPERATIVES OF POSTMODERNISM
ПРЕДСТАВЛЕНИЕ ИНФОРМАЦИИ В КОМПЬЮТЕРНО ОРИЕНТИРОВАННЫХ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ ТЕХНОЛОГИЯХ И ЕЕ ЭКСПЛИКАЦИЯ В ИМПЕРАТИВАХ ПОСТМОДЕРНИЗМА ПОДАННЯ ІНФОРМАЦІЇ В КОМП’ЮТЕРНО ОРІЄНТОВАНИХ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЯХ ТА ЇЇ ЕКСПЛІКАЦІЯ В ІМПЕРАТИВАХ ПОСТМОДЕРНІЗМУ |
|
| Creator |
Stezhko, Yurii G.
|
|
| Subject |
education
information computer technologies postmodernism rationality methodology образование информация компьютерные технологии постмодернизм рациональность методология освіта інформація комп’ютерні технології постмодернізм раціональність методологія |
|
| Description |
The article highlights the performance and features of the application of information and educational technologies, the embodiment of which presents education at the level of a strategic resource for social and economic development. The role of computerization of educational technologies in the era of modernity and postmodern is being compared; the boundaries of effective application of formalization of reality in algorithms are outlined. The thought of the conditionality of information content by specifics of computer representation, the requirements of logical verification is carried out. It is said that the absolute domination in the era of modernism in the educational information technology of formal-logical rationality has had a detrimental effect on the humanistic component of social intelligence. Postmodernist imperatives encourage methodologists of information provision of education to recognize a wide range of types of rationality, in the content of which great importance is the weakening of logical correction in favor of strengthening the irrational component, subjectivity as creativity. It is postulated that it is inappropriate to determine the evaluation models of information on which the educational process is based, based only on the classical rationality in marking the truth and its criteria. The educational process in the competence model is oriented towards pragmatism and is therefore characterized by methodological pluralism, where any methodology can become the leading one depending on the didactic purpose, and the forms and methods of cognition are chosen situationally, based on the parity of the rational and irrational components of knowledge. Postmodern intellectualism has grown on the diversity of forms of comprehension of reality, on the syncretism of computer and human intelligence in educational technologies. It is noted that every civilizational transformation causes a reassessment of the semantic priorities of information, the relativization of forms of cognition, rethinking the criteria for assessing the level of socio-intelligence. At present, the prospect of innovative development of education is seen in the modernization of methodological culture and the very way of thinking of educators. Education should evolve ahead of civilization challenges.
В статье освещаются продуктивность и особенности применения информационно-образовательных технологий, воплощение которых поднимает образование на уровень стратегического ресурса общественно-экономического развития. Осуществляется сопоставление роли компьютеризации учебных технологий в эпоху модерна и постмодерна; очерчиваются границы эффективного применения формализации действительности в алгоритмах. Высказывается мысль об обусловленности информационного контента спецификой компьютерного представления, требованиями логической выверенности. Обращено внимание на то, что безраздельное господство в эпоху модерна в учебных информационных технологиях формально-логической рациональности пагубно повлияло на гуманистическую компоненту социоинтеллекта. Императивы постмодернизма склоняют методологов информационного обеспечения образования к признанию широкого спектра типов рациональности, в содержании которых большое значение приобретает ослабление логической выверенности в пользу усиления иррациональной компоненты, субъективности как творчества. Постулируется положение о нецелесообразности определения оценочных образцов информации, на которых строится учебный процесс, опираясь лишь на классическую рациональность в маркировке истины и ее критериев. Учебный процесс по компетентностной модели ориентирован на прагматизм, а, следовательно, характеризуется методологическим плюрализмом, когда любая методология может стать ведущей в зависимости от дидактической цели, а формы и методы познания избираются ситуативно, исходя из паритетности рациональной и иррациональной составляющих знаний. Постмодернистский интеллектуализм вырос на разнообразии форм постижения действительности, на синкретизме компьютерного и человеческого интеллекта в образовательных технологиях. Отмечается, что каждые цивилизационные трансформации обусловливают переоценку семантических приоритетов информации, релятивизацию форм познания, переосмысления критериев оценки уровня социоинтеллекта. Сейчас перспектива инновационного развития образования видится в осовременивании методологической культуры и самого способа мышления педагогов. Образование, говорится в статье, должно развиваться на опережение цивилизационным вызовам. У статті висвітлюються продуктивність та особливості застосування інформаційно-освітніх технологій, втілення яких підносить освіту на рівень стратегічного ресурсу суспільно-економічного розвитку. Здійснюється зіставлення ролі комп’ютеризації навчальних технологій за доби модерну та постмодерну; окреслюються межі ефективного застосування формалізації дійсності в алгоритмах. Висловлюється думка про обумовленість інформаційного контенту специфікою комп’ютерного подання, вимогами логічної вивіреності. Зазначається, що безроздільне панування за доби модерну в навчальних інформаційних технологіях формально-логічної раціональності згубно вплинуло на гуманістичну компоненту соціоінтелекту. Імперативи постмодернізму схиляють методологів інформаційного забезпечення освіти до визнання широкого спектру типів раціональності, у змісті яких вагоме значення набуває послаблення логічної вивіреності на користь посилення ірраціональної компоненти, суб’єктивності як творчості. Постулюється положення про недоцільність визначення оціночних зразків інформації, на яких будується навчальний процес, спираючись лише на класичну раціональність у маркуванні істини та її критеріїв. Навчальний процес за компетентнісної моделі зорієнтований на прагматизм, а відтак характеризується методологічним плюралізмом, коли будь-яка методологія може стати провідною залежно від дидактичної мети, а форми та методи пізнання обираються ситуативно, виходячи з паритетності раціональної та ірраціональної складових знань. Постмодерністський інтелектуалізм зріс на урізноманітненні форм осягнення дійсності, синкретизмі комп’ютерного та людського інтелекту в освітніх технологіях. Зазначається, що будь-які цивілізаційні трансформації обумовлюють переоцінку семантичних пріоритетів інформації, релятивізацію форм пізнання, переосмислення критеріїв оцінки рівня соціоінтелекту. Наразі перспектива інноваційного розвитку освіти вбачається в осучасненні методологічної культури та самого способу мислення освітян. У статті зазначається, що освіта має розвиватися на випередження цивілізаційним викликам. |
|
| Publisher |
Institute of Information Technologies and Learning Tools of NAES of Ukraine
|
|
| Date |
2019-06-29
|
|
| Type |
info:eu-repo/semantics/article
info:eu-repo/semantics/publishedVersion Peer-reviewed Article рецензируемая статья рецензована стаття У запропонованому дослідженні ми спиралися на такі загальнонаукові методи як: експлікація наукової картини світу в інформаційному контенті; компаративний аналіз ролі комп’ютеризації освіти та форм пізнання за доби модерну та постмодерну; метод сходження в |
|
| Format |
application/pdf
|
|
| Identifier |
https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/2331
10.33407/itlt.v71i3.2331 |
|
| Source |
Information Technologies and Learning Tools; Vol 71 No 3 (2019); 12-22
Информационные технологии и средства обучения; Том 71 № 3 (2019); 12-22 Інформаційні технології і засоби навчання; Том 71 № 3 (2019); 12-22 Інформаційні технології і засоби навчання; ##issue.vol## 71 ##issue.no## 3 (2019); 12-22 2076-8184 10.33407/itlt.v71i3 |
|
| Language |
ukr
|
|
| Relation |
https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/2331/1482
|
|