Record Details

CRITERIAL-LEVEL STRUCTURE OF FUTURE PRIMARY SCHOOL TEACHERS READINESS TO USE ELECTRONIC LINGUOMETODICS TOOLS IN PROFESSIONAL ACTIVITIES

Інформаційні технології і засоби навчання

View Archive Info
 
 
Field Value
 
Title CRITERIAL-LEVEL STRUCTURE OF FUTURE PRIMARY SCHOOL TEACHERS READINESS TO USE ELECTRONIC LINGUOMETODICS TOOLS IN PROFESSIONAL ACTIVITIES
КРИТЕРИАЛЬНО-УРОВНЕВАЯ СТРУКТУРА ГОТОВНОСТИ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ НАЧАЛЬНОЙ ШКОЛЫ К ПРИМЕНЕНИЮ СРЕДСТВ ЭЛЕКТРОННОЙ ЛИНГВОМЕТОДИКИ В ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ
КРИТЕРІАЛЬНО-РІВНЕВА СТРУКТУРА ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ ЕЛЕКТРОННОЇ ЛІНГВОМЕТОДИКИ В ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
 
Creator Khyzhniak, Inna A.
 
Subject quality of education
vocational pedagogical training
electronic linguomethods
primary school teacher
preparedness to use means of electronic linguomethods
качество образования
профессиональная педагогическая подготовка
электронная лингвометодика
учитель начальной школы
готовность к применению средств электронной лингвометодики
якість освіти
професійна педагогічна підготовка
електронна лінгвометодика
учитель початкової школи
готовність до застосування засобів електронної лінгвометодики
 
Description The issue of measuring the quality of higher pedagogical education is considered in the article, in particular in the process of training the future primary school teachers. The author studies the structure of the future teachers’ preparedness to use the means of electronic linguomethods in their professional activities through the system of the components of this personal phenomenon, the criteria for revealing each of them, the indicators for their being measured and the levels of their being formed. The theoretical investigation has shown that the structure of the professional growth of future pedagogues is mostly considered in the unity of the motivational, cognitive, operational and evaluating components. Defining and characterising these components in the structure of the preparedness of future primary school teacher to use the means of electronic linguomethods in the professional activities has given the author the opportunity to find out the overall component-level structure of this personal-professional formation, which helps to comprehensively measure the quality of its development in the primary school teachers education. As a result, this structure illustrates the interconnection and subordination of the components of preparedness (motivational-valuable, cognitive, operational-activity, projective); the criteria of their measurement (directedness and aspiration, knowledge, skills and abilities), the indicators of each criterion (professional-personal, acmeological, linguomethodic aspiration and others; theoretical and methodological, linguomethodic, projective-methodical and other knowledge; methodical, motivational and other skills and abilities); the levels of mastery of future primary education specialists preparedness to use the means of electronic linguomethods in their professional activities: intuitive-receptive, reproductive, productive, research-creative. Characterising the level of preparedness of future primary school teachers to use the means of electronic linguomethods in their professional activities as stages of developing the skills of work with the means of electronic linguomethods, the author also tracks the individual regularities of transition from one level to another during studying at the institution of higher education.
В статье поднимается вопрос измерения качества высшего педагогического образования, в частности подготовки будущего учителя начальной школы. Для этого автор изучает структуру готовности будущих учителей к применению средств электронной лингвометодики в профессиональной деятельности через систему компонентов этого личностного феномена, критериев проявления каждого из них, показателей для их измерения и уровней сформированности. Теоретическое исследование показало, что структура профессиональных новообразований будущих педагогов преимущественно рассматривается в единстве мотивационного, когнитивного, операционного и оценочного компонентов. Определение и характеристика этих компонентов в структуре готовности будущего учителя начальной школы к применению средств электронной лингвометодики в профессиональной деятельности, позволило автору выяснить общую компонентно-уровневую структуру этого личностно-профессионального образования, помогающую комплексно измерять качество его развития у будущего специалиста начального образования. В итоге эта структура иллюстрирует взаимосвязь и подчиненность компонентов готовности (мотивационно-ценностный, когнитивный, операционно-деятельностный, проективный); критериев их измерения (направленность и стремления, знания, умения и навыки); показателей каждого критерия (профессионально-личностные, акмеологические, лингвометодические и др. стремления; теоретико-методические, лингвометодические, проективно-методические и др. знания; методические, мотивационные и др. умения и навыки); уровней освоения будущими специалистами начального образования готовности к применению средств электронной лингвометодики в профессиональной деятельности: интуитивно-рецептивный, репродуктивный, продуктивный, исследовательски-креативный. Характеризуя уровни готовности будущих учителей начальной школы к применению средств электронной лингвометодики в профессиональной деятельности как ступени развития их навыков работы со средствами электронной лингвометодики, автор прослеживает также индивидуальные закономерности перехода от одного уровня к другому в течение обучения в заведении высшего образования.
У статті порушується питання вимірювання якості вищої педагогічної освіти, зокрема підготовки майбутнього вчителя початкової школи. Задля цього автор вивчає структуру готовності майбутніх учителів до застосування засобів електронної лінгвометодики в професійній діяльності через систему компонентів цього особистісного феномену, критеріїв вияву кожного з них, показників для їх вимірювання та рівнів сформованості. Теоретичне дослідження показало, що структура професійних новоутворень майбутніх педагогів здебільшого розглядається в єдності мотиваційного, когнітивного, операційного та оцінного компонентів. Визначення та характеристика цих компонентів у структурі готовності майбутнього вчителя початкової школи до застосування засобів електронної лінгвометодики в професійній діяльності надало автору змогу з’ясувати загальну компонентно-рівневу структуру цього особистісно-професійного утворення, що допомагає комплексно вимірювати якість його розвитку в майбутнього фахівця початкової освіти. У підсумку ця структура ілюструє взаємозв’язок та підпорядкованість компонентів готовності (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, операційно-діяльнісний, проективний); критеріїв їх вимірювання (спрямованість і прагнення, знання, уміння й навички), показників кожного критерію (професійно-особистісні, акмеологічні, лінгвометодичні та ін. прагнення; теоретико-методичні, лінгвометодичні, проективно-методичні та ін. знання; методичні, мотиваційні та ін. уміння й навички); рівнів опанування майбутніми фахівцями початкової освіти готовності до застосування засобів електронної лінгвометодики в професійній діяльності: інтуїтивно-рецептивний, репродуктивний, продуктивний, дослідницько-креативний. Характеризуючи рівні готовності майбутніх учителів початкової школи до застосування засобів електронної лінгвометодики в професійній діяльності як ступені розвитку навичок роботи із засобами електронної лінгвометодики, автор простежує також індивідуальні закономірності переходу від одного рівня до іншого упродовж навчання у закладі вищої освіти.
 
Publisher Institute of Information Technologies and Learning Tools of NAES of Ukraine
 
Date 2019-02-25
 
Type info:eu-repo/semantics/article
info:eu-repo/semantics/publishedVersion
Peer-reviewed Article
рецензируемая статья
рецензована стаття
 
Format application/pdf
 
Identifier https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/2165
10.33407/itlt.v69i1.2165
 
Source Information Technologies and Learning Tools; Vol 69 No 1 (2019); 160-173
Информационные технологии и средства обучения; Том 69 № 1 (2019); 160-173
Інформаційні технології і засоби навчання; Том 69 № 1 (2019); 160-173
Інформаційні технології і засоби навчання; ##issue.vol## 69 ##issue.no## 1 (2019); 160-173
2076-8184
10.33407/itlt.v69i1
 
Language ukr
 
Relation https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/2165/1433