Record Details

ORGANIZATION OF DISTANCE SUBJECT-SUBJECT INTERACTION IN THE COURSE OF FUTURE ENGLISH PHILOLOGISTS TRAINING

Інформаційні технології і засоби навчання

View Archive Info
 
 
Field Value
 
Title ORGANIZATION OF DISTANCE SUBJECT-SUBJECT INTERACTION IN THE COURSE OF FUTURE ENGLISH PHILOLOGISTS TRAINING
ОРГАНИЗАЦИЯ ДИСТАНЦИОННОГО СУБЪЕКТ-СУБЪЕКТНОГО ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ В ПРОЦЕССЕ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ ФИЛОЛОГОВ АНГЛИЙСКОГО ЯЗЫКА
ОРГАНІЗАЦІЯ ДИСТАНЦІЙНОЇ СУБ’ЄКТ-СУБ’ЄКТНОЇ ВЗАЄМОДІЇ В ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФІЛОЛОГІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
 
Creator Shekhavtsova, Svitlana O.
 
Subject distance form of learning; subjectness; subject-subject pedagogical interaction; personal qualities of students; virtual communication; distance technologies
дистанционная форма обучения; субъектность; субъект-субъектное педагогическое взаимодействие; личностные качества студентов; виртуальное общение; дистанционные технологии
дистанційна форма навчання; суб’єктність; суб’єкт-суб’єктна педагогічна взаємодія; особистісні якості студентів; віртуальне спілкування; дистанційні технології
 
Description The article provides theoretical background and experimental substantiation of the organization of distance subject-subject interaction in the course of future English philologists training. The actual course of subjectness development in students which is directed to vocational and pedagogical activities applies those informational and communicative technologies which would contribute to the personal development of the students as the subjects of vocational and pedagogical activities. It also deals with the the most rational Internet technologies which provide the didactic resources and the ability to implement subject-subject interaction between the teachers and the students. Hence, distance form of interaction has particular advantages, for example: prompt transmission of different amounts of information to any distance and in any form: sound (Podcast), visual (PowerPoint Presentation), text (a report on teaching practice, exercises, portfolio), graphic, etc.; possibility to effectively change the information via the Internet from the workplace; possibility of interactive communication with the help of purposefully created multimedia information and operative feedback etc. The criteria for the subjectness development in the future English language philologists have been identified. It has been found out that the first criterion concerns value-motivational sphere of the personality of the future philologist; the second criterion is the criterion of subjectness, which characterizes self-knowledge and self-education of the future teachers; the third criterion allows to determine the subjectness of the future teachers concerning self-improvement and self-development at the university; the fourth criterion proves the acquisition of subjectness related to self-reflection by the future philologists. The experimental system of the subjectness development in the future English philologists included four blocks, which define the stages of the subjectness development, and which are united by the common goal and contents. In practice, this system was introduced at the stage of the developing experiment, which provided for the development of methodological recommendations for the university teachers on the organization of subject-subject interaction of the future English philologists within the distance specialized course.
В статье представлено теоретическое и экспериментальное обоснование организации дистанционно субъект-субъектного взаимодействия в процессе подготовки будущих филологов английского языка. На сегодня актуальным направлением формирования субъектности будущих филологов английского языка к профессионально-педагогической деятельности является применение педагогических технологий, способствующих личностному развитию студентов как субъектов профессионально-педагогической деятельности. В статье раскрывается рациональность использования интернет-технологий, которые предоставляют дидактические возможности и возможность осуществить субъект-субъектное взаимодействие между преподавателями и студентами, в связи с чем дистанционная форма взаимодействия имеет определенные преимущества, в частности: оперативная передача любой информации различного объема и в любом виде: звуковом (аудиоролик, Podcast), визуальном (PowerPoint Presentation), текстовом (отчет по педагогической практики, выполнение упражнений, портфолио), графическом и тому подобное; возможность оперативного изменения информации через Интернет со своего рабочего места; возможность интерактивного взаимодействия с помощью специально созданной для этой цели мультимедийной информации и оперативной обратной связи и т.д. Определены критерии формирования субъектности будущих филологов английского языка. Установлено, что первый критерий касается ценностно-мотивационной сферы личности будущего филолога; второй критерий - критерий субъектности, который характеризует самопознание и самообразование будущих учителей; третий критерий позволяет определить субъектность будущих учителей для самосовершенствования и саморазвития в университете; четвертый критерий доказывает, что будущие филологи приобретают субъектность для саморефлексии. Экспериментальная система развития субъектности в процессе подготовки будущих филологов английского языка включает в себя четыре блока, которые определяют этапы развития субъектности и объединены общей целью и содержанием. На практике эта система была внедрена на этапе формирующего эксперимента, который предусматривал разработку методических рекомендаций для учителей университета по организации субъект-субъектного взаимодействия будущих филологов в дистанционном спецкурсе.
У статті представлено теоретичне та експериментальне обгрунтування організації дистанційно суб'єкт-суб'єктної взаємодії в процесі підготовки майбутніх філологів англійської мови. На сьогодні актуальним напрямом формування суб’єктності майбутніх філологів англійської мови до професійно-педагогічної діяльності є застосування педагогічних технологій, які б сприяли особистісному розвитку студентів як суб’єктів професійно-педагогічної діяльності. У статті визначається, що найраціональнішим є інтернет-технології, які надають дидактичні можливості і можливість здійснити суб’єкт-суб’єктну взаємодію між викладачами та студентами, у зв’язку з чим дистанційна форма взаємодії має певні переваги, зокрема: оперативне передавання на будь-яку відстань інформації різного обсягу й у будь-якому вигляді: звуковому (аудіоролик, Podcast), візуальному (PowerPoint Presentation), текстовому (звіт з педпрактики, виконання вправ, портфоліо), графічному тощо; можливість оперативної зміни інформації через мережу Інтернет зі свого робочого місця; можливість інтерактивної взаємодії за допомогою спеціально створеної з цією метою мультимедійної інформації й оперативного зворотного зв’язку тощо. Визначено критерії формування суб'єктності майбутніх філологів англійської мови. Встановлено, що перший критерій стосується ціннісно-мотиваційної сфери особистості майбутнього філолога; другий критерій - критерій суб'єктності, який характеризує самопізнання і самоосвіту майбутніх учителів; третій критерій дозволяє визначити суб'єктність майбутніх учителів щодо самовдосконалення та саморозвитку в університеті; четвертий критерій доводить, що майбутні філологи набувають суб'єктивність для саморефлексії. На практиці ця система була впроваджена на етапі формувального експерименту, який передбачав розробку методичних рекомендацій для вчителів університету щодо організації суб'єкт-суб'єктної взаємодії майбутніх філологів у межах дистанційного спецкурсу.
 
Publisher Institute of Information Technologies and Learning Tools of NAES of Ukraine
 
Contributor


 
Date 2019-06-29
 
Type info:eu-repo/semantics/article
info:eu-repo/semantics/publishedVersion
рецензована стаття

рецензируемая статья

Peer-reviewed Article

 
Format application/pdf
 
Identifier https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/2459
10.33407/itlt.v71i3.2459
 
Source Information Technologies and Learning Tools; Vol 71, No 3 (2019); 236-247
Информационные технологии и средства обучения; Vol 71, No 3 (2019); 236-247
Інформаційні технології і засоби навчання; Vol 71, No 3 (2019); 236-247
Інформаційні технології і засоби навчання; Vol 71, No 3 (2019); 236-247
2076-8184
10.33407/itlt.v71i3
 
Language eng
 
Relation https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/2459/1486
 
Rights Copyright (c) 2019 Svitlana O. Shekhavtsova
http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0