Record Details

Плейбек-театр як засіб арт-терапії: коли плинність завмирає

Електронна бібліотека НАПН України

View Archive Info
 
 
Field Value
 
Relation http://lib.iitta.gov.ua/711002/
 
Title Плейбек-театр як засіб арт-терапії: коли плинність завмирає
Playback Theatre as a means of Art Therapy: when the fluidity congeals
Плейбек-театр как средство арт-терапии: когда текучесть замирает
 
Creator Савінов, Володимир Вікторович
 
Subject 1 Philosophy. Psychology
304 Social questions. Social practice. Cultural practice. Way of life (Lebensweise)
36 Safeguarding the mental and material necessities of life
379.8 Leisure
 
Description У тезах доповіді, здійсненої у м. Львів 16 лютого 2018 р. на пленарному засіданні XV-тої міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції “Простір арт-терапії: творча інтеграція та трансформація в епоху плинного модерну” показано, чому плейбек-театр є не видом, напрямом, формою, методом, методикою, технікою чи прийомом арт-терапії, а може бути саме її засобом, як і будь-який з різновидів мистецтва і творчої діяльності.
За допомогою схеми Дж. Фокса “достатнього гарного” плейбек-театру проаналізовано місце театру плейбек серед психотерапевтичних практик загалом. Запропоновано специфічну соціально-мистецьку роль плейбек-театру – організацію перетину особистого (приватного) й публічного просторів, дослідження вплетення особистих змістів оповідачів (психічних процесів, станів, властивостей, думок) у спільне значуще дійство, що перегукується з відповідним постмодерним принципом сучасної арт-терапії. При цьому доповнено основні відмінності плейбек-театру й психотерапії, сформульовані Дж. Фоксом (відсутність моделі зцілення та конфіденційності, інші структурованість процесу та “баланс влади”), трьома принциповими характеристиками контракту плейбек-театру на відміну від психотерапевтичного альянсу: 1) співавторською позицією клієнта; 2) неекспертною позицією плейбек-трупи; 3) неспецифічністю контракту та етики взаємодії.
Встановлено, що засобом арт-терапії для оповідача плейбек-театр може бути остільки, оскільки сцена з акторами стає тим мультимодальним “полотном” та “матеріалом”, на якому та з якого клієнт-оповідач створює свій фіксований у просторі й часі творчий продукт, реалізуючи таким чином тріадність арт-терапії, тобто опосередковуючи психотерапевтичні стосунки арт-терапевта з клієнтом вже власними засобами театрально-естетичного коду.
The theses of the report, carried out in Lviv February 16, 2018 at the plenary session of the XV-th international interdisciplinary scientific and practical conference "The space of art-therapy: the creative integration and transformation in the era of fluid modern" shows why playback theatre is not the kind of direction, form, method, methods, technique or device of art therapy, or perhaps just its means, as well as any of the varieties of art and creative activity.
With the help of J. Fox's scheme "Good enough" playback theatre analyzed the place of the playback theatre among psychotherapeutic practices in general. Proposed specific social-artistic role of playback theatre – organization of the intersection of personal (private) and public space, the study interweaving personal tellers' contents (mental processes, states, properties, thoughts) in a joint meaningful action, that resonates with the corresponding post-modern principle of actual art therapy. At the same time supplemented the main differences between playback theatre and psychotherapy formulated by J. Fox (no model of healing and confidentiality, other structuring process and the "balance of power"), the three fundamental characteristics of the contract playback theatre unlike psychotherapeutic alliance: 1) co-authorship of the client's position; 2) non-expert position of the play-troupe; 3) non-specificity of the contract and the ethics of interaction.
It has been established that playback theatre can be the means of art therapy for the teller as far as the scene with the actors becomes multimodal "canvas" and "material", on which and from which the teller-client creates a fixed in space and time a creative product, implementing thus the triadity of art therapy, i.e., mediating the art-therapist's psychotherapeutic relationship with the client already with the own means of the theatrical-aesthetic code.
В тезисах доклада, осуществленного в г. Львов 16 февраля 2018 г. на пленарном заседании XV-й международной междисциплинарной научно-практической конференции «Пространство арт-терапии: творческая интеграция и трансформация в эпоху текучего модерна» показано, почему плейбек-театр является не видом, направлением, формой, методом, методикой, техникой или приемом арт-терапии, а может быть именно ее средством, как и любая из разновидностей искусства и творческой деятельности.
С помощью схемы Дж. Фокса «достаточного хорошего» плейбек-театра проанализировано место театра плейбек среди психотерапевтических практик в целом. Предложена специфическая социально-художественная роль плейбек-театра – организация пересечения личного (частного) и публичного пространств, исследование вплетения личных содержаний рассказчиков (психических процессов, состояний, свойств, мыслей) в общее значимое действо, что перекликается с соответствующим постмодернистским принципом современной арт-терапии. При этом дополнены основные отличия плейбек-театра и психотерапии, сформулированные Дж. Фоксом (отсутствие модели исцеления и конфиденциальности, другие структурированность процесса и «баланс власти»), тремя принципиальными характеристиками контракта плейбек-театра в отличие от психотерапевтического альянса: 1) соавторской позицией клиента; 2) неэкспертной позицией плейбек-труппы; 3) неспецифичностью контракта и этики взаимодействия.
Установлено, что средством арт-терапии для рассказчика плейбек-театр может быть постольку, поскольку сцена с актерами становится тем мультимодальным «полотном» и «материалом», на котором и из которого клиент-рассказчик создает свой фиксированный в пространстве и времени творческий продукт, реализуя таким образом триадность арт-терапии, т. е. опосредуя психотерапевтические отношения арт-терапевта с клиентом уже собственными средствами театрально-эстетического кода.
 
Publisher ЛНУ ім. І. Франка
 
Contributor Вознесенська, Олена Леонідівна
 
Date 2018
 
Type Book Section
PeerReviewed
 
Format text
 
Language uk
 
Identifier http://lib.iitta.gov.ua/711002/1/%D0%A1%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B2%20%D0%92.%D0%92.-%D1%82%D0%B5%D0%B7%D0%B8-%D0%9F%D0%BB%D0%B5%D0%B9%D0%B1%D0%B5%D0%BA-%D1%82%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80%20%D1%8F%D0%BA%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B1%20%D0%B0%D1%80%D1%82-%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%97-%282018%29.pdf
- Савінов, Володимир Вікторович (orcid.org/0000-0001-5830-2333 <http://orcid.org/0000-0001-5830-2333>) (2018) Playback Theatre as a means of Art Therapy: when the fluidity congeals In: Простір арт-терапії: творча інтеграція та трансформація в епоху плинного модерну : матер. XV міжнар. міждисциплін. наук.-практ. конф. (м. Львів, 16–18 лютого 2018 р.) Простір арт-терапії (15). ЛНУ ім. І. Франка, м. Львів, Україна, pp. 94-99.