GENESIS AND MODERN CONTENT OF BLENDED LEARNING CONCEPT IN FOREIGN PEDAGOGICAL THEORY AND PRACTICE
Інформаційні технології і засоби навчання
View Archive Info| Field | Value | |
| Title |
GENESIS AND MODERN CONTENT OF BLENDED LEARNING CONCEPT IN FOREIGN PEDAGOGICAL THEORY AND PRACTICE
ГЕНЕЗИС И СОВРЕМЕННОЕ ПОНИМАНИЕ СМЕШАННОГО ОБУЧЕНИЯ В ЗАРУБЕЖНОЙ ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ ТЕОРИИ И ПРАКТИКЕ ҐЕНЕЗА ТА СУЧАСНИЙ ЗМІСТ ПОНЯТТЯ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ В ЗАРУБІЖНІЙ ПЕДАГОГІЧНІЙ ТЕОРІЇ І ПРАКТИЦІ |
|
| Creator |
Danysko, Oksana V.
Semenovska, Larysa A. |
|
| Subject |
blended learning; educational environment; computer-mediated pedagogical cooperation
смешанное обучение; образовательная среда; компьютерно-опосредованное педагогическое взаимодействие змішане навчання; освітнє середовище; комп’ютерно-опосередкована педагогічна взаємодія |
|
| Description |
Genesis and modern content of the concept «blended learning» in the foreign pedagogical theory are grounded in the article based on modern approaches. The components (traditional full-time education, distance learning (independent and collaborative) and e-learning (synchronous and asynchronous) education) are distinguished. The levels (activity, course, educational programme, university) of practical realization of the blended learning in educational practice are defined. It was determined, that the concept evolved from understanding blended learning as combination of traditional education elements, distance and e-learning with facilities of information and communication technologies to its awareness as synergetic concept of enriching educational experience of educational process subjects. It is realized by means of integration of different strategies and levels of direct and computer-mediated pedagogical cooperation. Conceptual principles of blended learning are distinguished based on generalization and systematization of foreign researchers’ scientific works. First, it can be realized only within the frames of the formal educational programme. Second, it is done under teacher’s control in conditions when one part of educational cooperation takes place in the training room in the process of direct communication (face-to-face); the other part is realized in the mediated virtual environment. It can be individual or group work in the training room, or independent distant work with educational materials, for example, at home; in its turn, it creates possibility for the students of determining time, place, way and/or their pace of learning. Third, such educational cooperation results in forming student’s individual cognitive experience where components of traditional and interactive online-education supplement each other, and are characterized by differentiated, integrative, open, accessible, flexible and adaptive models of physical and virtual interaction.
В статье на основе современных подходов обоснованы генезис и современное понимание понятия «смешанное обучение» в зарубежной педагогической теории. Выделены составляющие (очное (традиционное); дистанционное (индивидуальное и коллаборативное) и электронное (синхронное и асинхронное) обучение; определены уровни (активность, курс, образовательная программа, университет) практической реализации смешанного обучения в образовательной практике. Установлено, что понятие эволюционировало от понимания смешанного обучения как сочетания элементов традиционного, дистанционного и электронного обучения средствами информационно-коммуникационных технологий к осознанию его как синергетической концепции обогащения учебного опыта субъектов образовательного процесса путём интеграции различных стратегий и уровней непосредственного и компьютерно-опосредованного педагогического взаимодействия. На основании обобщения и систематизации научных работ зарубежных исследователей выделены концептуальные основы смешанного обучения: 1) оно может быть реализовано только в пределах формальной образовательной программы; 2) должно осуществляется под контролем преподавателя в условиях, когда одна часть учебного взаимодействия происходит в учебной аудитории в процессе непосредственного общения (очно), а другая – в опосредованной виртуальной среде (это может быть индивидуальная или групповая работа в аудитории или самостоятельное изучение материалов дистанционно, например, дома), что, в свою очередь, создаёт для студентов возможность в некоторой степени определять время, место, путь и / или темп обучения; 3) результатом такого образовательного взаимодействия является сформированный у студента индивидуальный познавательный опыт, в котором компоненты традиционного и интерактивного онлайн-обучения дополняют друг друга и характеризуются вариативными, интегрированными, открытыми, доступными, гибкими и адаптивными моделями физической и виртуальной интеракции. У статті на основі сучасних підходів обґрунтовано ґенезу і сучасний зміст поняття «змішане навчання» у зарубіжній педагогічній теорії. Виокремлено складники (очне (традиційне), дистанційне (індивідуальне і колаборативне) та електронне (синхронне й асинхронне) навчання); визначено рівні (активність, курс, освітня програма, університет) практичної реалізації змішаного навчання в освітній практиці. З’ясовано, що поняття еволюціонувало від розуміння змішаного навчання як поєднання елементів традиційного, дистанційного та електронного навчання засобами інформаційно-комунікативних технологій до усвідомлення його як синергетичної концепції збагачення навчального досвіду суб’єктів освітнього процесу шляхом інтеграції різних стратегій і рівнів безпосередньої і комп’ютерно-опосередкованої педагогічної взаємодії. На підставі узагальнення і систематизації наукових праць зарубіжних дослідників виокремлено концептуальні засади змішаного навчання: 1) воно може бути реалізоване в межах формальної освітньої програми; 2) здійснюється під контролем викладача в умовах, коли одна частина навчальної взаємодії відбувається у навчальній аудиторії у процесі безпосереднього спілкування (очно), а інша – в опосередкованому віртуальному середовищі (це може бути індивідуальна чи групова робота в аудиторії, або самостійне опрацювання матеріалів дистанційно, наприклад, удома), що, своєю чергою, створює для студентів можливість певною мірою визначати час, місце, шлях та/або темп навчання; 3) результатом такої освітньої взаємодії є сформований у студента індивідуальний пізнавальний досвід, у якому компоненти традиційного й інтерактивного онлайн-навчання доповнюють один одного, і характеризуються варіативними, інтегрованими, відкритими, доступними, гнучкими й адаптивними моделями фізичної і віртуальної інтеракції. |
|
| Publisher |
Institute of Information Technologies and Learning Tools of NAES of Ukraine
|
|
| Contributor |
—
— — |
|
| Date |
2018-07-01
|
|
| Type |
info:eu-repo/semantics/article
info:eu-repo/semantics/publishedVersion рецензована стаття Огляд літератури; Історичний екскурс; Теоретичні аспекти дослідження рецензируемая статья — Peer-reviewed Article — |
|
| Format |
application/pdf
|
|
| Identifier |
https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/2138
|
|
| Source |
Information Technologies and Learning Tools; Vol 65, No 3 (2018); 1-11
Информационные технологии и средства обучения; Vol 65, No 3 (2018); 1-11 Інформаційні технології і засоби навчання; Vol 65, No 3 (2018); 1-11 Інформаційні технології і засоби навчання; Vol 65, No 3 (2018); 1-11 2076-8184 |
|
| Language |
ukr
|
|
| Relation |
https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/2138/1352
|
|
| Rights |
Copyright (c) 2018 Oksana V. Danysko, Larysa A. Semenovska
http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 |
|