Record Details

Документи особового походження як історико-педагогічне джерело дослідження вітчизняного виховного ідеалу ХІХ – початку ХХ ст.

Електронна бібліотека НАПН України

View Archive Info
 
 
Field Value
 
Relation http://lib.iitta.gov.ua/705539/
http://visnyk.chnpu.edu.ua/?wpfb_dl=758
 
Title Документи особового походження як історико-педагогічне джерело дослідження вітчизняного виховного ідеалу ХІХ – початку ХХ ст.
Документы личностного происхождения как историко-педагогический источник исследования отечественного воспитательного идеала ХІХ – начала ХХ вв.
Documents of personal origin as a historical and pedagogical source of domestic educational ideal research XIX – early XX century
 
Creator Єршова, Людмила Михайлівна
 
Subject 37.01/.09 Special auxiliary table for theory, principles, methods and organization of education
93/94 History
 
Description Обґрунтовано доцільність використання документів особового походження як історико-педагогічного джерела дослідження вітчизняного виховного ідеалу ХІХ – початку ХХ ст. Показано зв’язок трансформації змісту виховних ідеалів, відрефлектованих у его-документах, з важливими суспільно-політичними подіями зазначеного періоду. З’ясовано, що в кінці ХІХ – першій половині ХІХ ст. провідним джерелом дослідження трансформації виховного ідеалу були листи педагогічного змісту; у другій половині ХІХ ст. – окрім педагогічного епістолярію активно рефлектували означену проблему мемуари українськопольського пограниччя; на початку ХХ ст. відбулося значне підсилення уваги вітчизняних мемуаристів до націєтворчих концептів українського виховного ідеалу. Виявлено домінування мемуарних джерел на території польсько-українського пограниччя, їх насиченість педагогічною проблематикою, підвищеною увагою до аналізу трансформацій у змісті, спрямованості й дієвості виховних ідеалів українських поляків, охарактеризовано основні етапи й тенденції трансформації польських виховних ідеалів. Установлено, що мемуари початку ХХ ст. здебільшого рефлектували революційні та воєнні події, утиски й переслідування українців, відображали більш радикальні погляди щодо шляхів відродження й захисту національних ідеалів. Показано, що в цей час активно формувалися нові концепти виховного ідеалу (національний характер, національна свідомість/самосвідомість, національна гідність, національна ідентифікація, національна ідея тощо.
Обоснована целесообразность использования документов личноcтного происхождения как историко-педагогического источника исследования отечественного воспитательного идеала XIX – начала ХХ в. Показана связь трансформации содержания воспитательных идеалов, отрефлектированных в эго-документах, с важными общественно-политическими событиями указанного периода. Установлено, что в конце XIX – первой половине XIX в. ведущим источником исследования трансформации воспитательного идеала были письма педагогического содержания; во второй половине XIX в. – кроме педагогического эпистолярия активно отображали указанную проблему мемуары украинско-польського пограничья; в начале ХХ в. произошло значительное усиление внимания отечественных мемуаристов к нациеобразующих концептов украинского воспитательного идеала. Выявлено доминирование мемуарных источников на территории польско-украинского пограничья, их насыщенность педагогической проблематикой, повышенным вниманием к анализу трансформаций в содержании, направленности и действенности воспитательных идеалов украинских поляков, охарактеризованы основные этапы и тенденции трансформации польских воспитательных идеалов. Установлено, что мемуары начала ХХ в. часто рефлектировали революционные и военные события, притеснения и преследования украинцев, отражали более радикальные взгляды на пути возрождения и защиты национальных идеалов. Показано, что в это время активно формировались новые концепты воспитательного идеала (национальный характер, национальное сознание / самосознание, национальное достоинство, национальная идентификация, национальная идея и тому подобное.
Feasibility of using the personal origin documents as a historical and educational sources of national educational ideal study in XIX – early XX century where substantiated in the article. The link of transformation of the educational ideals content, which where reflected in ego-documents with important socio-political events of the underussian Ukraine in mentioned period where showed in the article. It was found that at the end of XIX – the first half of XIX century a leading source of transformation research of the educational ideal were letters of pedagogical content; in the second half of the XIX century – excepting pedagogical epistolyariyu memoirs of Ukrainian-Polish borderland actively reflektuvaly their problem; beginning of the twentieth century there was a significantattention enhancement of domestic memoirists to nationmakers concepts of Ukrainian educational ideal. Discovered the dominance of memoirs sources on the territory of Polish-Ukrainian borderland, their saturation of pedagogical issues, increased attention to the analysis of transformations in the content, direction and effectiveness of educational ideals of Ukrainian Poles, were shoed the basic stages and tendencies of transformation of the of Polish educational ideals. It was established that memoirs of early twentieth century. mostly reflektuvaly revolutionary and military events, harassment and persecution of Ukrainian, reflected the more radical views on ways of regeneration and protection of national ideals. It is shown that at this time formed the new concepts of the educational ideal (national character, national consciousness / awareness, national dignity, national identity, national idea and so on.
 
Publisher Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка
 
Date 2014
 
Type Article
NonPeerReviewed
 
Format text
 
Language uk
 
Identifier http://lib.iitta.gov.ua/705539/1/VChNPU_PedN_2014_117.pdf
- Єршова, Людмила Михайлівна (2014) Documents of personal origin as a historical and pedagogical source of domestic educational ideal research XIX – early XX century Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки, 117. pp. 322-325.